Памагите Виконайте розбір виділених іменників за зразком.

Зразок: Соняшники – імен., п. ф. соняшник, неіст., заг., ч. р., мн., Н. в., II відм., тв. гр., підм.

Пролісок

Чого ти, квітко, рано розцвіла?

У березні весна іще непевна...

А що робить, коли я щастя повна?

Я не цвісти не вміла, не могла.

Ну, а як знов хуртеча замете,

Завіє снігом сині виднокола?

А я чомусь не думаю про те,

Цвіту собі і тішу світ довкола.

М. Луків

2. (Бали: 4)

Визначте рід іменників:

Нежить, путь, тінь, тюль, академік, північ, грань, лікар, колібрі, ООН, цеце, плач, Лондон.

Зачин: 
За давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали, а качки: «Кряк-кряк» примовляли,— якось усі птахи попросили сороку:
— Навчи нас, як вити гніздо.
Бо всім відомо, що сорока — майстер вити гнізда. Зібрала вона всіх птахів і почала вчити. Спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець.

Основна частина:
—    Я вже знаю, як його робити,— сказала сова і полетіла геть. Ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд.
Після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок.
—    І я так зумію,— сказав горобець і полетів собі. Відтоді горобці в'ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк.
Потім сорока назбирала пуху та пір'я і вистелила гніздо.
—    Оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів геть. Ось чому в шпаків так м'якенько вистелені гнізда.
Тим часом сорока робила своє. А нетерплячі птахи один за одним відлітали геть.
Зрештою залишилася біля сороки сама тільки горлиця. А їй не вистачало ні глузду, ні тями чогось навчитися. Сидить і туркоче-торочить щось своє:
—    Тягни три трісочки, тягни три-и. Сорока саме клала прутик. Почула, що туркоче горлиця, і каже:
—    Не трісочки, а прутики, і не три, а й одного досить.
Горлиця ж торочить своє. Нарешті озирнулася сорока і побачила, що біля неї немає нікого, крім  недотепи  горлиці. 

Якщо ми можемо зробити людину щасливою, сказавши їй лише кілька слів, не треба відмовляти у цьому. саме слова та ставлення до сказанного можуть зі складною душевною організацією. треба більше приділяти уваги своїм близьким та друзям, адже доля зводить нас лише з кращими людьми. саме тому коли у когось з важливих вам персон трапляється переломний момент, треба підставити плече та вислухати її з початку та до кінця. люди з'являються в нашому житті не просто так.  моє ставлення до вислову таке: я вважаю, що будь-яка людина має право на те, щоб їй дали пораду та поділилися життєвим досвідом, якщо вона того поребує