4. Складнопідрядним реченням з ОДНИМ підрядним е A) Минула ніч, і сонце білогриве несе на тросі огненному день.
Б)В озерах нiжилось латаття, хитали ряску карасі.
В) Ніколи не розказуй мені, хто й у чому винен на нашій землі.
Г)А лев підніме голову кудлату і знов засне, обнявши древній щит.
Д)Розкажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичае.​

Осіння пора!Як заворожує вана своєю красою.
     Чудово,неначе в казці!Все навколо виблискує під яскравими промінчиками
лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає  останнє листя,наче пофарбоване  чарівним  пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному  таночку поки тихо долетить до землі.Приємно йти доріжкою,коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо  граючись, розносить приємні пахощі достиглих ягід.
       Де -не -де з-під опалого  листя виглядають маленькі боровички,лисички,підборезовики.
           А високо  в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки,нагадуючи своїми  обрисами різних казкових персонажів.Розсікаючи небесну блакить повагом летять  і зажурливо курличуть журавлі.
       Як хороше,як гарно навкруги тобі осінь за  цю красу!

Ось настала золота осінь. Сама красива і мальовнича пора року. Осінь любить жовті, червоні, оранжеві фарби, а як любить вона обсипати все золотом. Ось приходиш в березовий гай, і не можеш відвести очей, все в золоті. На берізках замість листочків висять золоті монетки, і, здається, що від одного подиху вітерця вони почнуть тут же дзвеніти.Золотом обсипає осінь і парки, особливо липи. Ідеш і радієш такій красі. І починаєш розуміти, чому поети так любили оспівувати осінь. А іноді просто слів немає, ну неможливо описати всю ту красу, яка відкривається перед тобою.Гуляєш по парку і не можеш нагулятися, так не хочеться залишати цю красу. Дуже красиво рано вранці, коли гарна погода. Золоті дерева просто сяють на тлі яскравого блакитного неба. Не можна не захоплюватися природою, немає нічого прекраснішого неї. Ах! Як здорово, просто дух захоплює від усієї цієї пишноти.Золота осінь не йди, порадуй нас ще трошки. Але, на жаль, це час дуже короткий, і ось вже через тиждень, дерева починають скидати своє вбрання. А як не хочеться розлучатися з казкою, як хочеться ще помилуватися мальовничими золотими пейзажами.