. Прочитайте прислів’я, визначте частини головну й підрядну. Поставте питання від головної частини до підрядної, з’ясуйте її вид. 1. Брехня триває доти, поки не з’явиться правда (Португальське).
2. Треба з’їсти не одну хлібину, доки пізнає людина людину (Угорське).
3. Хвали літо, коли осінь прийде (Українське). 4. Не викидай старої сорочки, поки новий льон росте (Естонське). 5. Хвали берег, коли до нього
допливеш (Ірландське). 6. Поки черевики не розносилися, не розганяйся
бігти (Англійське). 7. Це буде тоді, коли жаби шерстю обростуть (Іспанське). 8. Доки здоров’я служить, то людина не тужить (Українське).

Був чудовий , ясний весняний вечір , і вікно стояло відчинене . Білі фіранки легенько колизалися , наче махали маленьким блідним зіркам, що мерехтіли вгорі на весняному небі .
Чудовий , ясний, весняний відчинене , білі , легенько ,маленьким , блідним , весняному (слова що треба підкреслити)
Аналізоване слово — весняний
Від якого слова залежить ?— вечір
На яке питання відповідає ?— який ?
До якої частини мови залежить ?— прикметник
Число — однина
Рід — чоловічий рід
Яким є членом речення? — означення

    Босмiнка — маленький рачок. Такий маленький, що не всяка ри-ба помнить його. У pinui, де жила Босмшка, подейкували, що вона, мовляв, негарна. I Hie задовгий — ну справжнш To6i хобот! — i Hir не видно — ховае десь пи черепашкою. А найжахлив!ше — одне-одшешьке око в бшолахи 
       Та Босмшка не чула них розмов. А яка вона з себе насправдi — не знала. Адже в piaui дзеркала нема. Л\ожна. звичайно, у черепашку Перлiвнищ подивитись, та надто вже вона тьмяна — шчого не роздивишея 
       Того ранку Босмшка, як завжди, прокинулася разом i3 сонцем — тыьки-но впало на воду його золотаве промшня. Батьки вже енщали, сховавшись шд лататтям. Босмiнка шдпливла до них i теж почала втягати у свш малюешький ротик смачш водорость 
      Раитом над нею промайнула якась тшь. Хоч i була Босмшка полохливою (нще правди дин), але ш так кортшо все знати! Вона швидко-швидко замахала вусиками, шби весельцями, i шднялася вгору. 
      I тут Босмiнка помВила довгого, схожого на темну паличку, жучка Водо-MipKy. ТНжки в нього були змащеш жиром, i тому до них зовам не приставала вода. Наче спритний ковзаняр — раз-два! раз-два! — мчав Водомiрка по р!ч-ковш поверхн. 
      «От би меш так!» — i3 заздрштю подумала Босмшка. Адже плавала вона, дуже повшьно. 
      Нарештi Водомiрка, шдстрибнувши, метнувся вбш i зник у комишах. 
      Босмiнка трохи почекала: чи не з’явиться, бува, жучок знову? Вона пщплив-ла навВь до заростей. Куди ж то вш подiвся? Але Водомiрки нще не було. Босмшка з прикрютю зВхнула й рушила назад. 
      Та що це? На тому Micu,i, де лишилися i'T батьки, не видно ншого. Босмшка розгубилася. Вона обпливла навколо латаття — даремно: мама й тато безслщно зникли. 
      I пригадала Босмшка, як, дошрливо ворушачи вусика-ми, попереджала ii матуся: 
      — Гляди, вскочит через свою неслухняшсть у халепу! Хоч ти й не маленька вже, — мало не з макове зерня ви-росла, — але тримайся нас: ми бшьше за тебе прожили на свт — бшьше й знаемо. 
      Босмшка от-от розплакалася б, та що з того? Хто и е? У водi навЧь слiз tboix не помДять 
       Вона хотша вже далц коли побачила свого давнього знайомого — старого буркотуна Слимака. Насилу тягнучи свою кручену, немов крендель, хатку-черепашку, вш неквапливо лiз угору по водянш сосонщ. 
      — Дщусю Слимаче! — зрадшо пропищала Босминка. — Чи не зустрiчали ви мою маму? 
      Слимак здригнувся вщ несподiванки i втягнув голову в хатку. Потому висунув рiжки — з-шд них глянули мале-ceHbKi очицi — i, вшзнавши Босмшку, сердито буркнув: 
      — Не бачив я шякоУ мами Шпляються з усякими дурницями 
      I вiн поповз co6i далi. 
      Босмiнка безпорадно озирнулася навколо. День був ynoBHi. Сонце шднялося високо-високо, i у водi стало зов-ciM тепло. 
      Та шщо не тiшило бiдолаху Босмшку. Загубити маму й тата — ох, як же це тяжко! Що чекае ТТ? Як житиме вона тепер?.. 
      Сумно зДхнувши, подалася Босмшка на розшуки. 
      Незабаром вона опинилася у незнайомому Micni. Це був справжнш niABOflHHfi лiс. Навкруги, куди не кинеш оком, зелешли стрункi стебла очерету. Заплутавшись в ocoui, стиха погойдувались 6ypi пасма водоростей. А вгорц наче розкиданi вiтром хмарки, плавали листочки ряски. 
      Заблудила! Куди ж це вона потрапила? Босмшка глянула лiворуч i побачила якийсь дивний дзвшочок. «Що воно таке?» — подумала i Hepiuiyne наблизилася. Дзвiно-чок, дуже прозорий i заповнений повiтрям, був тдв’яза-ний до рослин, наче гойдалка. 
      «Тут хтось живе», — здогадалася Босмшка. 
      Вона обережно зазирнула всередину — там на павутинщ виала якась мертва комашка. 
      Босмшщ стало моторошно. Мерщш вщ цього небезпечного мшця! 
      Але що це? П хоботок прилип до дзвь ночка! Босмшка смикнула раз, удруге — не пускае Скосивши око, вона побачила, як до не! наближаеться якась воло-хата потвора. То був господар дзвшоч-ка — водяний павук Срiблянка. 
      3 переляку в Босмшки затрусилися yci шжки. Вона рвонулася з останшх сил. У хоботку щось хруснуло. Вщ болю потьмарилося в oni. А все-таки вона вщ-чепилася вщ дзвшочка!.. 
      Павук був уже зовслм близько. Босмшка стр!мголов кинулася навтьоки. Та павук помНив п. Круто повернувши, вш помчав навздогш. Босмшка щосили за-rpi6a.na вусиками. Пльки б дштатися до заростей! Тшьки б встигнути!.. 
      Але pi3Ho!.. Павук — вона вщчувала це — вже за спиною,.. Ще мить — i вш схопить п. 3 жахом оглянулася назад — страхiття простягало до не? cboi бридю довп лапи. 
      Кшець!.. 
      Щось рiзко вщкинуло и вбш, i вона мало не знепритомнша. 
      Огямившись, Босмшка побачила велику плямисту Жабу, що з’явилася хто-зна-звщки, а огидний павучище кудись зник. I тодi Босмшка зрозумша, що ГТ врятовано. Врятовано. Витрiшкувата Жаба проковтнула павука! 
      Вщ ycix цих переживань Босмшка зовсiм знесилша. Вона вщшукала за-тишну мшцинку i сховалася пщ листо-чок. Не хотшося Hi Усти, Hi пити. Пльки тепер вона вщчула, як ние хоботок. 
      Вже сутешло. Вода ставала дедал5 темшшою, прохолодшшою. Зовсiм зму-чена, Босмшка пшбрала шжки, старан-но вкрилася черепашкою i швидко заснула. 
      KOHEЦ ФPAГMEHTA