Але на наступну ніч ліхтарик то горів, то не горів та в наступну мить він погас. Світлячок був без світла і почав сильно боятися тепер листочки на дерев’ях і самі дерев‘я нагадувати якихось монстрів , а інші мешканці ліса теж лякали його. Від переляку він побіг шукати місце де можна сховатись та бути в безпеці. Він біг-біг тек як міг, але упав і покотився. Але через хвилину Врізався в щось дуже м’яке та велике. Та світлячок так втомився що заснув на місці. Він прокинувся. То побачив що спав на медведі. Та Відмець побачитьлічка запитав «що ти тут робиш?» світлячок відповів «вибач що тривожу тебе,але вночі мені було дуже страшно я побіг та впав прямо до тебе та й заснув. Я буду дуже радий якщо ти візьмеш мене зараз себе другом». « Добре від сьогодні ти мій друг, я буду допомагати тобі»сказав ведмідь. «Дуже дякую» відповів світлячок. Отак пригоди нашого маленького світлячка перетворилися в справжню довгу дружбу!
Переді мною – чарівна вишиванка. Її зробила моя бабуся своїми ніжними руками. На білому, як сніг полотні, розкинулися чарівні квіти та листя, чудернацькі та загадкові візерунки. «Це на удачу, ця квітка - щоб добробут був у сім’ї» - розповідала мені бабця, обережно та лагідно проводячи пальцем по вишиванці. «Мене навчила моя мати, яка у свій час теж опановувала це мистецтво під наглядом своєї матері, твоєї прапрабабці», - продовжує вона: «Тут вся наша історія, все життя українців, всі надії і сподівання. Можливо і ти колись захочеш дізнатись про це більше». З тих пір для мене вишиванка є не просто шматком тканини з візерунками. Вона для мене є священним скарбом моїх пращурів.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
