Білоцвіття каштанів.
Навесні, коли рясним білоцвіттям каштанів і акацій закипає Київ, вечорами синіми виходжу я на круті й зелені схили Дніпра. Знайомою стежкою пробираюся в парк до Аскольдової могили, сідаю на лаві під білим наметом розквітлої акації і слухаю дивний зачарований гомін землі.
Солодкі пахощі настояних на сонці акацій пливуть у повітрі, злегка паморочать голову й викликають у душі терпкий смуток. У гущавині, що заплела круті дніпровські схили, співають, заливаючись солодким щебетом, солов’ї. І пісні запізнілих молодих веслярів линуть знизу від річки, котяться над дніпровськими плесами.
Заходить блакитна ніч, ясними мерехтливими зорями гаптуючи небо, і тихими лунами озиваються зелені парки на косогорах, пливуть над ними звуки пісень, схвильований шепіт, притишені сміхи.
То виходить юність на дніпровські кручі, під місяць і зорі, де білим полум’ям свічок догорають каштани.
Наді мною тихо шумлять акації, стоять, мовби загорнувшись у білі, ніжні, прозорі тканини. Срібне мереживо заплітає в їхні рясні крони місяць, ласкавий вітер голубить їхні кучері.
Н.в. - п'ятсот сорок вісісім
Р.в. - п'ятисот сорока восьми (вісьмох)
Д.в. - п'ятистам сорока восьми (вісьмом)
З.в. - п'ятсот сорок вісісім
О.в. - п'ятьмастами (п'ятьомастами) сорока вісьма (вісьмома)
М.в. - (на) п'ятистах сорока восьми (вісьмох)
Н.в. - чотириста п'ятдесят сім
Р.в. - чотирьохсот п'ятдесяти (п'ятдесятьох) семи (сімох)
Д.в. - чотирьомстам п'ятдесяти (п'ятдесятьом) семи (сімом)
З.в. - чотириста п'ятдесят сім, чотирьохсот п'ятдесятьох сімох
О.в. - чотирмастами п'ятдесятьма (п'ятдесятьома) сьома (сімома)
М.в. - (на) чотирьохстах п'ятдесяти (п'ятдесятьох) семи (сімох)
! Примітка: не можна змішувати паралельні форми, наприклад: п'ятдесяти семи, п'ятдесятьох сімох (а не «п'ятдесятьох семи»).
16.10 - шістнадцята година десять хвилин; десять хвилин по шістнадцятій; десять хвилин на сімнадцяту.
12.45 - дванадцять годин сорок п'ять хвилин; за п'ятнадцять хвилин тринадцята; за чверть тринадцята; п'ятнадцять хвилин до тринадцятої; чверть до тринадцятої.
