rock-музика 18 (33,33%)pop-музика 4 (7,41%)pop-rock 4 (7,41%)jazz, blues 6 (11,11%)етно-музика 4 (7,41%)клубна музика 8 (14,81%)класична музика 2 (3,7%)свій варіант 8 (14,81%).
цікавим є той факт, що люди найбільше слухають рок-музику. а щодо “своїх варіантів” іноді можна було почути таке-е-е!
власне, вуха наших українців пристосовані до: техно,трансу, хаусу, драмнбейсу, а також тріп-хопу та інді-року. деяких вражала музика таких стилів, як електро-свінг, нью-джаз, фанк. старий добрий рок-н-ролл слухає добряча кількість людей, полюбляє молодь і r& b. сильна половина у “своєму варіанті ” написала – реп, шансон, а деякі – панк, поп-панк. вражають такі відповіді, як “неокласика” та “духовна українська музика”.
що не кажи, але молодь україни справді багатогранна і цікава для досліджень. ну що ж, у кожного свій стиль у навушниках плеєра. кожен віддає перевагу своїй музиці, улюбленим гуртам, виконавцям-інструменталістам чи співакам. всі ми різні, та нас об’єднує та велика сила мистецтва, що дає наснаги та натхнення будь-якому митцю, це – її величність музика.
Завжди усвідомлюєш, як щось для тебе дороге (стосунки, улюблена тварина або людина, та що завгодно), коли втрачаєш... Ставиш собі питання: чому так? Чому саме з тобою? І чи один ти такий невдаха? Життя, воно підготувало для кожного з нас свою історію і перешкоди. І тепер усе впирається у вибір людини, ми завжди стоїмо між двох доріг і все залежить від нашої інтуїції, куди повернути. Зламатися, або жити далі й боротися. Багато хто вибирає шляхи найменшого опору і падає у безодню, не замислюючись, що в майбутньому може ще пережити безліч барвистих моментів і бути щасливими. Їх пригнічує все, боротися немає сил, включається кнопочка егоїзму, їм усе одно на думку інших і хочеться просто все кинути, не шукати шляхи вирішення проблем, адже все можна вирішити, залагодити, зам’яти або пом’якшити.
Чорна смуга не може тривати вічно, треба йти на компроміси і докладати максимум зусиль, адже так просто нічого не робиться, ми не досягнемо успіху. Ми не повинні думати, що нікому не потрібні, адже кожен по своєму відчуває якесь почуття до нас, нехай воно буде навіть негативним, але це вже не байдужість, любов близьких, друзів, ревнощі, бажання, турбота - усім цим нехтувати не можна. Ми так влаштовані. Думаючи, що ми найнещасніші, ми вже робимо помилку, треба просто подумати про людей, які не мають домівки, про дітей, яких кинули батьки, про тварин, яким нічого їсти, про інвалідів, які довічно будуть прикуті до ліжка, про сліпих, які ніколи не побачать світла, і про глухих, які ніколи не почують рідний голос і стукіт биття серця, задумавшись і розуміючи, що твоя ситуація - не така вже безвихідна, як тобі здавалося раніше. І єдине, що нам залишилося зробити, це докласти максимум зусиль, перебороти лінь, не відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні, переступити через будь-які свої принципи, а головне - не опускати рук і завжди залишатися людиною. І ось побачиш, з часом усе налагодиться, адже Бог не посилає нам перешкод, які ми не змогли б вирішити, це лише невелика перевірка на щастя, запам’ятай це.
