Я думаю, що людям потрібно довіряти,адже без довіри наш світ морально занепаде. Люди стануть самотніми і замкнутими.
По-перше,довіра-це риса характеру,яка у всі часи породжувала між людьми теплі і приємні відносини.Ця якість допомагає знайти друзів,опору та підтримку. Яскравим підтвердженням мого аргументу може бути твір П.Мирного"Хіба ревуть воли,як ясла повні..". Тут ми зустрічаємо героя,який забув, що таке довіра,що таке друзі і взагалі,що таке мораль. Він стає на шлях злочинця,забувши про людську мораль. Він перестав вірити людям,а тому, коли була потрібна до товаришів,ніхто йому не поміг. На прикладі твору бачимо,що без довіри немає друзів,а,отже,немає морального щастя та почуття захищеності у великому,жорстокому світі. По-друге,довіра вселяє тепло у серця інших людей. Веде їх за собою. У підтверддення своїх слів наведу приклад з життя М.Костомарова-відомого діяча української культури,одного з засновників Кирило-Мефодіївського братства. Його рішучий крок подарував людям віру та бажання боротися за національну свідомість та честь. Люди пішли за його словами,як за променем сонця у нічній пітьмі. Отже, довіра надзвичайно важлива якість,яка мусить бути в кожному з нас,бо вона веде нас до морального піднесення,допомагає знайти друзів і подарувати їм віру у власні переконання.
"Кого можна вважати справжнім другом?"
На мою думку, справжнім другом можна вважати того, хто надійний і щирий з тобою. Кому можна довіряти таємниці і бути впевненим, що не підведе. Чия до завжди прийде, коли буде потрібно. Це той, хто щиро радіє твоїм успіхам, а не заздрить тобі. З ким цікаво, є спільні інтереси і захоплення, ось чому нема часу нудьгувати. Хто хвилюється, коли ти хворієш чи у тебе якісь невдачі і котрий завжди знайде час, щоб подзвонити чи провідати тебе. Справжні друзі ті, хто завжди швидко миряться після якихось непорозуміннь чи сварок, бо не можуть довго сердитися один на одного.
Недарма кажуть, що щасливий не той, хто має багато друзів, а той у кого є справжній друг.
