У кожної людини-свій талант.Хтось чудово малює,хтось-співає,а хтось красиво складає вірші.Та усі ж розвивають свої уміння?На жаль,ні.Я вважаю,що свої таланти потрібно розвивати.Ось,наприклад,моя подруга,що дуже полюбляю писати пісні.Якось на уроці до неї прийшла муза,та вона написала чудову пісню,що зробили гімном нашой школи.Чому ж іноді люди не використовують миті для того,щоб записати свої думки?Нізащо не потрібно спиняти свої думки,адже хто знає-можливо людина напише якийсь чудовий вірш,який принесе йому популярність.Якщо не використовувати усі можливості,то можна і талант свій "зарити у землю".Так що не спиняйте думок крилатих,любі друзі!
P.S. Не совсем твір-роздум,только с его елементами,но хоть что-то :)
Осінь це неймовірна пора року. Все вкрито чудовим різнокольоровим килимком. Прогулюючись я,ЗДАВАЛОСЬ, не могла відірвати очей від такої краси. Дерева вбралися в бездоганний одяг. МОЖЛИВО, навіть кращий ніж у відомих дизайнерів. Берізки вирішили показати свої зачіски усім людям. Вони опустили свої золотаві коси донизу, щоб всі могли бачити таку красу. Кожний листочок своїм шелестінням створював певний звук. І їх поєднання створювало мелодію. НЕМАЄ СУМНІВУ, що кращої мелодії я й не чула. НА ЖАЛЬ, день пролетів дуже швидко, але в мене залишилось багато вражень.
ЗДАЄТЬСЯ, осінь-це найкраща пора року!
Все що великими буквами вставні слова.
