Переписати речення, розтавити розділові знаки, побудувати схеми речень, визначити тип підрядності. 1. Людина йде по рідних вулицях де пройшло Її дитинство де проходили найкращі роки життя.
2. Не знатимеш що таке туга за рідною землею коли ти не покидав її.
3. Де країн а під вербою
де широкий степ там твоя Вітчизна.
4. Коли Вкраїну люди покидають хіба вони не відають не знають що за морями
Відшукати щастя лишивши
рідну вотчину не вдасться?
5. І хоч на світі сторони чотири я тут живу бо я свій край люблю.
6. Над світом стояла така тиша що було чути як плакала надламана гілка.​

А:Привіт,Машо!
Б:Привіт,Артеме!
А:Машо,пам'ятаєш на уроці основ здоров'я нас запитували ким ми хочемо стати коли виростемо?
Б:Так,тоді ще коли тебе запитали ти не міг визначетись.Ти вагався ким тобі краще стати поліцейським чи водієм.
А:Так,але це було давно.Тепер я точно знаю.Я буду пожежником.А що і людей можна врятувати і тебе хвалити будуть!
Б:Гарна професія.А я хочу бути лікарем.Людей лікувати,ліки рекомендувати.
А:А яким лікарем?
Б:Кардіологом,звичайно!
А:Ну добре,бувай,бо я вже до репетитора запізнююся!
Б:Бувай!

     1. РАЗОМ: врозтіч, нарозхват, униз, уночі, допізна, натроє, чимдуж, декуди, напролом, відтепер, якнайкраще, щодня, аніскільки, мимохідь, насамперед, потихеньку, безперестанку. 
     2. ОКРЕМО: по можливості, під гору, як слід, на жаль, таким чином, сам на сам, до лиця, по черзі, до речі, з розгону, на мить, уві сні, до сьогодні, до вподоби, за що, на вибір, без черги, по суті, до речі, без відома.
     3. ДЕФІС: ледве-ледве, по-сусідськи, по-людському, по-латині, хоч-не-хоч, ось-ось, десь-то, хтозна-як.