Раніше, коли я чув прислів’я «Що посієш — те й пожнеш», думав, що воно тільки про працю людини. Зробиш щось — і тоді щось матимеш. Але якщо вдуматись у зміст цих слів, то їх можна перенести і на людські взаємини.
Посієш щось лихе, недобре — отож таке й збереш. Це будуть гіркі плоди з твоєї життєвої ниви. Нерідко можна бачити, що до людини, яка комусь бажає зла, лихословить, обманює, дуже погано ставляться оточуючі.
І навпаки. Коли людина щира, доброзичлива, чемна — то вона зі своєї ниви пожинає взаємність та пошану інших. Добро породжує добро, а зло роз’єднує людей, руйнує їхні душі.
А тому треба всім замислитись, чим же засіяти свою ниву, щоб пожинати добрі плоди.
Недавно разом з дорослими ми побували в лісі. Була вже пізня весна, і дерева й галявини вкрилися яскравою зеленню. Батько з мамою й ми із братом хотіли знайти для відпочинку більшу галявину. Оскільки ліс перебуває поруч (його можна бачити з балкона нашої квартири), те нам він здавався дуже чистим і гарним. Ми відправилися в піднятому настрої до зеленої стіни лісу. Повітря в лісі чистий, ароматний. А от знайти місце, що було б так же чистим, виявилося дуже важко. Усюди валялися целофанові пакети, пакетики від сухариків, порожні пляшки. Одну невелику галявинку ми все-таки розчистили й там розважалися аж до вечора
Коли вже поверталися додому, те вели розмова про те, що потрібно частіше приходити сюди на відпочинок. І от чому. Кожний з нас зібрав по пакеті сміття й відніс його до найближчого сміттєвого бака. За нами гало багато людей. І я сподіваюся, що наш приклад підкаже многим, як скоріше можна очистити ліс. Починати треба, насамперед, з виховання самих себе
А на наступному тижні ми із задоволенням гали, що як багато відпочивають, вертаючись із відпочинку додому, несли пакети зі сміттям, зібраним влесу.
