Синтаксичного аналізу простого речення 1. Указати, що речення просте.
2. Тип речення за метою висловлення: розповідне, питальне, спо​нукальне.
3. Речення окличне чи неокличне.
4. Охарактеризувати речення за його будовою:
а) двоскладне чи односкладне (тип односкладного);
б) поширене чи непоширене;
в) повне чи неповне (указати, який член речення пропущено);
г) ускладнене чи неускладнене (чим ускладнене).
5. Підмет, чим він виражений.
6. Присудок, його тип, чим він виражений.
7. Другорядні члени, їх тип, чим виражені, від яких членів речення залежать, яким типом зв'язку з ними пов'язані. (Спочатку розглядаємо групу підмета, а потім групу
Сію, вію, посіваю, з Новим роком Вас вітаю!
Аби Вам весь новий рік було краще, ніж торік.

1 . Усі подані словосполучення є іменниковими в рядку.

b. станція метро, рух уперед, вміння аналізувати

2. Непоширеним є речення в рядку.

c. Життя без книг - це хата без вікна (Д. Павличко).

3. Складним є речення в рядку.  

c. Вже й дикі гуси в небі пролітали, вже й лебеді кричали крізь туман (Ліна Костенко).

4. Помилку допущено в словосполученні в рядку.

c. захворів завдяки недбальству  (захворів через недбальство)

5. Установіть відповідність між словосполученням і головним словом у ньому.  

прочитана книга - ?  головне слово книга  

процес читання - ?  - головне слово процес  

прочитана учнем - ?  головне слово прочитана

А з її високого берегу було видно село, де діти пасли корів та гусей влітку, а дорослі були зайняті пошуком того , що вони називали "грошима". Берізка не раз бачила , як  парубки ввечері сідали біля  вогнища й пили напої та їли багато їжі, а потім ставали дуже веселими, занадто веселими. Вони перекрикували своїми піснями та галасом пісні солв"їв.  Забувши пригасити полум"я , вони йшли по селу, а люди закривали вікна щільніше , щоб не чути цих жахливих пісень. А часто парубки починали сваритися та битися до крові. 

- Не може бути ! Невже ті , що програли у сварці, потім ще раз ходили до вечірнього вогню ? Мабуть , кожного разу інші були ?

- Ні , ті ж самі, я їх добре розгледіла.

- Але чому? Невже їм сподобалося бути битими? Так не буває !

- Буває, рідний Дубе ! Та одного разу від залишенного без нагляду вогнища  зайнялася пожежа. Всі спали , а вогонь ближче підлазив до селища. Зайнялася перша хата. В селище було багато дров та соломи, тому полум"я швидко охопило будиночок. Люди з дітьми вискакували у вікна. Вони страшенно кричали. Ось запалав інша хата. Все село збіглося на пожежу . Люди стали ланцюжком та передавали відра з водою одне одному. Лише під ранок пожежа повністю згасла.

- Жахіття ! Не лише ми страждаємо від їхньої нерозумності. Їх ніщо не змінить !

- Ти не правий, Дубе. Після того випадку люди більше не збираються на такі вогнища. Вони танцюють та веселяться, але, мабуть, їх напої змінилися, чи вони самі змінилися. Більше я жодного разу не бічила бійок. Люди можуть змінитися, друже, але ми не до м нічим іншим , ніж своєю красою, яка робить їх добрішими та уважнішими й до нас , й до самих себе. Пам"ятаєш того хлопчину , який співав під тобою. До речі, не гірше за пташку. Вони навчаться , коли подорослішають і опаляться в полум"ї свого нерозумного життя.