Випишіть безособові речення, знайдіть у них головний член, поясніть його морфологічне вираження. 1. Проса покошено (М. Рильський). 2. Мело, крутило, скаженіло, огортаючи присмерками весь край (О. Гончар.). 3. Надворі було тихо, як у хаті (І. Нечуй-Левицький). 4. Я слухаю ці розмови під дубом, і так мені чогось робиться тоскно, так жалко, що світ споганіє, поки я виросту, і не буде вже сінокосу тоді, ні риби (О. Довженко). 5. Сіро і сумно ставало на заході сонця (М. Коцюбинський). 6. Далеко за річкою горіло і в шибці жевріло, переливалось, палахкотіло (О. Гончар). 7. Кожній людині відкрито в нас дорогу — твори, дерзай (О. Бойченко). 8. Дітям спочатку було дуже чудно (І. Нечуй-Левицький). 9. Між будинком та брукованою вулицею розбито мальовничий палісадник (Іван Ле). 10. Знов повіяло в душу весною, хоч кругом ще біліють сніги (П. Грабовський). 11. І раптом повстанців не стало (Іван Ле). 12. Кілька днів підряд мело дрібненьким колючим сніжком (В. Козаченко). 13. Човна струснуло, поставило майже сторчма, потім знову кинуло (О. Гончар). 14. Тільки блискало у хмарах та ревіли із гір потоки (П. Тичина). 15. Тріском, тупотом, гуркотом стрясло всі поверхи (О. Гончар). 16. І не було в мене ніякої думки в голові (І. Нечуй-Левицький). 17. А об чоловікові не було й звістки (І. Нечуй-Левицький). 18. Святі ворота взято на ланцюг (Л. Костенко). 19. Хлопців ніде не видно (Є. Гуцало).