
Це велике щастя, що ми живемо на такій географічній широті, де маємо аж чотири пори року – прекрасні та несхожі між собою. Усі вони дарують нам свою красу. Осінь вважається найпримхливішою, мабуть, через мінливість осінньої погоди. То світить нежарке сонечко, то накрапає сумний дощик, то стоять сірі похмурі дні, то дує сильний вітер… Проте є в осені величава дозріла краса.
У вересні та на початку жовтня природа пишна, яскрава: дерева змінюють зношене вже зелене вбрання на розкішні золоті шати, оздоблені яскраво-жовтими та червоними прикрасами. Спека минула. Стоять теплі ясні дні, погода м’яка, що так і хочеться блукати тихими вуличками та милуватися красою, що оточує тебе.
Аж очі розбігаються від багатства кольорів! Зацвітають осінні квіти – айстри, жоржини, та й досі пливе в повітрі аромат троянд. У пору бабиного літа все навколо вкрите вигадливими сіточками-павутинням. І коли пройде легкий дощик, його краплі плутаються в них та виблискують на сонці, не змочивши творіння павуків.
А потім осінь стає сумною. Поволі опадає листя з дерев, перетворюючись на м’який килим, що шурхотить під ногами. А якщо раптом вдарить хоч легенький мороз, більшість дерев роняють усе листя водночас. До наступної весни вирушають птахи у теплі краї. Стає холодніше, і тому не хочеться дощу, а дощить частіше й частіше. І вітер дужчає. Ще й сонце заходить усе раніше, на вулиці холодно та незатишно. І осінь, прощаючись з нами, непомітно переходить у зиму…
Напередодні свята ми завжди робимо прибирання в будинку. Миємо вікна після зими, витираємо пил на шафах, викидаємо непотрібні речі.
Після прибирання ми починаємо приготування до святкового столу. Моя мама завжди пече святкові паски. Ці паски виходять у неї дуже ніжними, смачними та повітряними. Я теж беру участь у приготуванні пасок. В мої обов’язки входить підготовка паперу для випічки. Мені необхідно нарізати її за розмірами банок, в яких будуть випікатися паски. Також мені необхідно підготувати родзинки та цукати. У родзинок необхідно обірвати хвостики й промити їх водою.
Прикрасою святкового столу є фарбовані яйця. Як варіант, замість фарби можна наносити на них різнокольорові наліпки.
Оскільки Великдень знаменує собою закінчення Великого посту, мама завжди готує на це свято м’ясні страви.
Всі члени нашої родини збираються за столом і починають святкувати після спільного відвідування церкви.