Памагите нужна памагите нужна

Ось вже місяць космічний човен мандрує по безкрайому космосу. Нарешті зупинка. Нова планета. Щось вражаюче і загадкове. Один з космонавтів наважився  оглянути невідоме оточення. Він ходив довгих три годи. Уважно придивлявся. Прислухався до всього. Все здавалось таким чужим і далеким серцю. Він стомився і почав сумувати. Побачивши не далеко від себе невеликий кам"яний насип він вирішив зупинитися і відпочити. Комонавто важко присів на гаряче каміння і сумним поглядом озирнувсь навколо. Якась пустка і нічого більше. Час минав швидко. Космонавт вирішив поврнутися. Коли він підійшов до човна, то зустрів таких же сумних друзів. Всі разом вирішили якомога швидше летіти назад, бо зрозуміли - рідніше рідної землі  в усьому космосі не знайдешⒶ. 

Щоразу, коли за вікном іде дощ, я сиджу в своїй кімнаті і мене починає огортати якийсь сум. але це не позбавляє мене можливості вслухатися в грайливі краплі дощу. як пише славетна українська поетеса ліна костенко: "послухаю цей дощ, бляшаний звук води, веселих крапель " дощ притягує мене, мов магнітом. моя душа виповнюється тужливим, але водночас спокійним настроєм дощу. так як кожна людина є частиною природи, так і природа передає їй свою мелодію. мелодія звуків, сяючої води від променів сонця мене просто вражає. я малюю у своїй свідомості дощ, від якого моє серце тихо плаче. коли скрипаль грає чарівну музику, всі люди його із захопленням слухають. мелодія скрипки чимось схожа до мелодії дощу. потрібно лише вміти почути цю музику і сповна перейнятися дивовижною мелодією. але дощ може навівати не тільки сумний настрій. наприклад, у дитинстві я бігав босоніж під час дощу. відчуття були неперевершені. я відчував і щастя, і драйв, і захоплення, все на світі.тому дощ для мене є своєрідною, фантастичною, дивовижною мелодією, яка переповнює мою душу і сумними, і позитивними настроями.