Объяснение:
Мені дуже подобається байка Г. Сковороди "Голова і Тулуб". У ній письменник порівнює людей, які вихваляються зовнішнім, та тих, хто збагнув неоціненність та важливість внутрішнього світу людини. Пихатий Тулуб вихваляється перед Головою своєю одежею, своїми розмірами і своїм нібито важливим значенням, тоді як Голова розуміє (на те вона й голова!), що одяг та пиха не роблять людину людиною. Як казали давні римляни, борода не створює філософа. Тобто зовнішні риси не варто ставити вище за внутрішні, духовні. Цікавою видалась мені і байка "Жайворонки", схожа за проблематикою. Досвідчений Жайворонок каже: "Не той орел, хто літає, а той, хто легко сідає..." Про значення титулів (точніше майже повну відсутність того значення) розповідає нам байка "Олениця та Кабан", у якій Кабан став бароном, проте залишився "свинею" — як в прямому, так і в переносному значенні... Прекрасну філософську ідею сродної праці Г. Сковорода висловив і у байці "Бджола та Шершень"
До появи байок Г. Сковороди в тогочасній українській літературі байки існували лише як елемент інших великих творів. Григорій Сковорода створив настільки яскраві приклади цього жанру, що їх самобутність не викликала жодного сумніву! У своїх байках Сковорода алегорично висловлює основні ідеї своєї філософії: ідею сродної праці, необхідність цінувати духовне вище за матеріальне, ідею самопізнання та духовного вдосконалення людини, роздуми над проблемами виховання та самої сутності людського життя. Це такі важливі питання! Як же філософ зміг втілити їх в такому, на перший погляд, розважальному жанрі, як байка? Насамперед він майстерно добирав сюжети для своїх байок. В образах тварин, птахів, рослин ми одразу ж впізнаємо певні риси людської вдачі, певні типи людей. Тому читач отримує одразу "два в одному": і цікавий сюжет, і повчальний зміст. Для досягнення більшого виховного ефекту Г. Сковорода ділить байку на дві частини: в одній він викладає сюжет, у другій — мораль до цього сюжету, пояснення та підтвердження тих думок, що вже самі на в уважного читача. Повчальну частину сам письменник назвав "сила". І дійсно, байки Сковороди мають надзвичайну силу: силу очищувати людей, змінювати на краще їхні душі, виправляти їхні життєві принципи...
1. До якого виду належить речення Весь день пробігали, готуючись до свята (За Д. Міщенком)?
А Означено-особове речення.
Б Неозначено-особове речення.
В Узагальнено-особове речення.
Г Безособове речення.
2. До якого виду належить речення Хвалою не нагодуєш (Народна творчість)
А Означено-особове речення.
Б Неозначено-особове речення.
В Узагальнено-особове речення.
Г Називне речення.
3. До якого виду належить речення Вересневий ранок?
А Означено-особове речення.
Б Неозначено-особове речення.
В Узагальнено-особове речення.
Г Називне речення.
4. До якого виду належить речення Безлюдний, похмурий край?
А Неозначено-особове речення.
Б Узагальнено-особове речення.
В Безособове речення.
Г Називне речення.
5. До якого виду належить речення Поклонися матері і дому?
А Означено-особове речення.
Б Неозначено-особове речення.
В Узагальнено-особове речення.
Г Безособове речення.
6. До якого виду належить речення Треба жити словом (За А. Бортняком)?
А Означено-особове речення.
Б Неозначено-особове речення.
В Узагальнено-особове речення.
Г Безособове речення.
7. До якого виду належить речення Розумію все…?
А Означено-особове речення.
Б Неозначено-особове речення.
В Узагальнено-особове речення.
Г Безособове речення.
8. До якого виду належить речення Пахне в’ялою травою, квітами… (За О. Довженком)?
А Означено-особове речення.
Б Неозначено-особове речення.
В Узагальнено-особове речення.
Г Безособове речення.
9. До якого виду належить речення Скажу дідусеві про собаку (За М. Слабошпицьким)?
А Означено-особове речення.
Б Неозначено-особове речення.
В Узагальнено-особове речення.
Г Безособове речення.
10. До якого виду належить речення Їмо плоди із дерева незнання? (За Л. Костенко)?
А Означено-особове речення.
Б Неозначено-особове речення.
В Узагальнено-особове речення.
Г Безособове речення.
11. До якого виду належить речення Весною в селі встають рано (За Г. Тютюнником)?
А Означено-особове речення.
Б Неозначено-особове речення.
В Узагальнено-особове речення.
Г Безособове речення.
12. До якого виду належить речення Не варто навіть говорити?
А Означено-особове речення.
Б Неозначено-особове речення.
В Узагальнено-особове речення.
Г Безособове речення.
