реально очень сильно надо и 30. Як заголовок до тексту найкраще підходять слова А ...закинута штольня, у якій щось маемо знайти (рядок 3). Б Може, чекає нас тут склад загадкової зброї (рядок 9). В Та чи можна й хвилюванням назвати той стан? (рядки 26-27). Г ...ми рятували Мадонну, а вона рятувала нас. (рядки 30-31). 31. Штольню оповідач назвав А складом із «невідомою, загадковою зброею» Б замінованим місцем, де «ось-ось гримне вибух» В потворними руїнами, шо «лежать цілими горами» Г «сучасним пеклом підземелля» 32. Для посилення емоційного сприйняття врятованої картини автор використав А світловий контраст Б детальний опис Мадонни В яскравий весняний пейзаж Г сумніви-роздуми оповідача 33. Стиль тексту А художній Б публіцистичний В конфесійний Г розмовно-побутовий​

1. Особливе(означення, прикм), унікальне( означення, прикметник), неповторне(означення, прикм) явище(підмет,ім) має(присудок,дієсл) розвиток (додаток,ім) слова(додаток,ім). Речення розповідне неокличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене однорідними означеннями.
2. Здавалося(вставне слово, яке не підкреслюється, дієсл), вітер(підмет,ім) ущух(присудок, дієсл). Речення розповідне, неокличне, просте, непоширене, ускладнене вставним словом.
3. Усе(підмет, займ) : кущі( підмет, ім), небо( підмет, ім) було обтягнуте( було-дієслово, обтягнуте- дієприкметник, дієсл) зимовою(означення, прикм) пеленою( додаток, ім). Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене однорідними підметами.
4. Він(підмет, займ), схилившись над книгою(дієприслівниковий зворот або відокремлена обставина ; схилившись-дієприсл; над - прийм; книгою - ім), ретельно(обставина, присл) розв'язував(присудок, дієсл) задачі(додаток, ім). Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене дієприслівниковим зворотом(відокремленою обставиною).

Навчання в школі -найсильнійший стиму розвитку уваги.Увага одна із основних умов успішної навчальної діяльності,втой же час у навчальній діяльності вона і розвивається.У школі увага учня підпорядковується розпорядку навчальної роботи,від дитини вимагається бути уважним не тільки до того,що цікаво,але й до того,що менш цікаво але обов'язково як для учня.Навчання вимагає від дитини певних вольових зусиль, а також постановки мети:вивчити,написати,зробити, слухати і він змушує себе виконувати потрібну роботу.На цій основі відбувається поступовий перехід від переважаючої на початкових етапах мимовільної і нестійкої уваги до зміцнення і розвитку довільної,зосередженої і стійкої уваги. Уміння керувати своєю увагою наростає з кожним роком.