Вправа 1. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть підрядні сполучники (сполучні слова). Накресліть схеми речень, визначте вид підрядності.
1. Я ладен стати й грудкою земною аби шуміла поруч десь ріка і небо голубіло наді мною (Д. Луценко). 2. Люблю весну коли плюскочуть ріки коли рида од щастя соловей і заглядає сонце під повіки у тишині задуманих алей (В. Сосюра). 3. А коли відлетять в далину журавлі і зів'яну десь квіткою в житах волошковою та калина червона на могилі моїй буде вічно співати українською мовою (Є. Лещук). 4. Як гарно коли йде надворі дощ а в хаті теплий дух снує духмяний (Г. Дудка). 5. Казав він що земля наша древня і люд тут з давен і давен проживає (У. Самчук).
ів

канікули пройшли

мімолётно.Настало 1 вересня, і я прийшов на лінійку, людей було дуже багато, ще й ширяють сонце. Послухавши мова директора, я з однокласниками відправився в клас, де сів на останню парту зі своїм другом, поспілкувавшись з класним керівником - ми нарешті розійшлися по домівках. Перший тиждень навчання пройшла дуже швидко, адже ми просто сиділи і заповнювали зошити, але все ж цей час добре запам'ятовується, адже це безтурботний час, який можна провести з друзьямі.Спустя пару днів ми поїхали на екскурсію в сусіднє місто, найбільше мені запам'яталася величезна церква, з золотими Купали, ми були занадто гучні, і вийшов священик, не обійшлося без моралей :)

Мій перший день у школі.  Свій перший день в школі пам’ятаю так, неначе це було вчора. Щиро кажучи, й самій не віриться, що з того дня вже минуло два з половиною роки.  Прокинулась я рано-вранці, а на мене вже чекало святкове шкільне вбрання, пишні білі банти для зачіски, гарні, яскраві осінні квіти, а головне – шкільний рюкзак.  Підійшовши до школи з мамою, татом та бабусею, я вперше побачила таку велику кількість дітей-школярів, щиро усміхнених вчителів та батьків. Правду кажучи, страх та цікавість переповнювали мене. Швидше хотілося зайти до класної кімнати, познайомитися з вчителькою та дітьми. Та найголовніше те, що я вперше побувала на шкільній лінійці, на святі першого дзвоника. Про це мені багато розповідали бабуся, батьки та старші друзі-школярі. На святковій лінійці нас, першокласників, вітали вчителі, директор та старшокласники, а ми їм обіцяли бути слухняними та гарно навчатися, щоб нами пишалися.  Свято скінчилося. Дзвоник покликав нас на перший урок. Тепер школа – це частина мого життя. Тут я дорослішаю, навчаюся, стаю самостійною. Попереду ще не один рік старанного навчання, але вже зараз я пишаюсь тим, що навчаюся в своїй школі