Тема:особливості побудовм речень з однорідними членами. Які помилки ви помітили?Запишіть речення правельно.

1. У гідропарку діти відпочивали не лише біля річки, я й каталиея на каруселях. 2. Автотранспортне підприемство займаеться перевеаенням па- cажирів і школярів. З. На будівництві та проектному центpі працюють досвідчені інженери. 4. Людину не тільки можна образити словом, а дією. 5. Уcі вболівали й вірили в перемогу наших спортсменів. 6. 3 дитин- ства він лобив і демонстрував неабиякі здібності в спорті. 7. Све'я трыох ocіб і бабуci шукає тимчасове житло. 8. Підприемство за на роботу бухгалтерів, водіїв, мешканців міста.​

Використання енергії природних джерел

Електричну енергію отримують на електростанціях багатьма електростанції бувають тепловими (тобто енергія здобувається шляхом спалювання палива), атомними (шляхом розпаду радіоактивних елементів), тощо. Є й такі, що використовують поновлювані джерела енергії - це сонячні, вітряні, припливні та геотермальні електростанції.  

Найбільш економічно вигідним на сьогодні є видобуття енергії через спалення викопних видів палива, таких як газ, нафта і вугілля. Єлектроенергія з теплових електростанцій є у більшості випадків найдешевшою. Але у викопного палива є недоліки: по-перше, теплові станції забруднюють атмосферу, а по-друге, ці види палива є вичерпними ресурсами, тобто з часом їхні запаси зменшуватимуться, доки не вичерпаються остаточно. Для сучасного людства, що дуже залежить від викопного палива, це буде катастрофою.

Тому вже доволі давно люди розуміють важливість переходу на альтернативні джерела енергії. Електрику можна отримувати з енергії вітру або сонячних батарей. Замість викопного палива у теплових електростанціях можна спалювати сміття або біогаз, тобто метан, отриманий з органічних відходів. І хоча поки така електрика зазвичай дорожча, ніж отримана від спалювання газу, нафти і вугілля, джерела такої ніколи не вичерпаються. Не вичерпаються і  запаси тепла всередині Землі - так звана геотермальна енергія. Саме тому людство повільно збільшує долю електроенергії, що отримана з альтернативних джерел. І це, на мій погляд, цілком правильно.

Одного разу ми з подругою та з її батьком прогулювалися лісом. Час наближався до вечора, і ми вирішили, трохи посидівши, іти додому. І ось раптом ми з подругою мало не крикнули з переляку. У кущах, за декілька метрів від нас, промайнула сіра вовча спина і ми побачили, як вовк, величезний, сірий, побіг вперед лісом, наче не помічаючи нас.

Я була дуже здивована і налякана, але батько подруги Олександр Степанович заспокоїв нас: "То був не вовк, просто собака, схожий на вовка". Тоді, заспокоївшись, я запитала, чому цей собака тут гуляє, так далеко від людей. І Олександр Степанович розповів мені таку історію...

Була зима. Лісничий, що наглядав за цим лісом і жив неподалеку, йшов рано-вранці на риболовлю і вирішив по дорозі зайти до лісу, подивитись, як там справи. Вже виходячи з лісу, чоловік почув тихеньке скавчання. Він прислухався. Скавуління лунало з-за величезного, припорошеного снігом дерева. Лісничий поспішив туди і за деревом в снігу він побачив мале цуценятко, що дуже змерзло. Чоловік, не гаючи часу, схопив його, заховав у рукавицю і швидко побіг додому.

Прибігши, він поклав цуценя і почав його гріти. Цуценятко зігрілося, вижило. Лісник його вигодував, виростив. Виріс з маленького кволого цуценяти величезний сірий собака, що назавжди залишився вірним ліснику, що врятував його від смерті. Живе цей пес з лісником, а вдень гуляє лісом. Його всі знають і ніхто не боїться. А звуть його просто — Вовк, бо дуже він схожий на нього.

Почувши цю історію, ми з подругою ще трохи посиділи, а потім раді і щасливі за Вовка пішли додому. І всю дорогу я думала про те, як добре, що на світі є такі люди, які люблять, охороняють тварин і в скрутну хвилину допомагають їм..