-Привіт, Степане! -Привіт, Петре! -Мені тут мама сказала, що потрібно робити людям добро і вони відплатять добром тобі. -Та ти що. Правда? -Так! -А давай перевіримо? -Давай. Пішли старенької бабусі Галі, можливо їй потрібна до -Я згоден. Ходімо.
-Доброго дня, бабусю. -Здоровенькі були, хлоп'ята. -Вибачте, чи можемо ми чимось вам до можемо город скопати.Нам не тяжко. -Ох, помічники, ну добре, а я вам тим часом наварю смачного борща з пампушками, і пиріг у мене в хаті стоїть. Дякую вам. -Та нізащо. От бачиш, мама була права.
Моя бабуся якось розповіла мені про її дідуся,мого прапрадідуся. Так ось, бабусин дід Михайло жив під час війни. Його не взяли до армії на службу, але він понад усе на світі мріяв допомагати людям. Якось через їхнє село ішли німці, їх було декілька, троє синів п'ятеро бабуся уже не пам'ятала. Молоді юнаки років 19-22 не більше. Двоє із них були поранені. Солдати стукали у двері, просили до але ніхто не відчиняв і лаючись, проганяв німців з подвір'я. Та мій прапрадідусь не був таким, як його односельці,він відчинив солдатам двері, запросив до хати, нагадував бідолах і вилікував поранених (бо є він був добрим лікарем). Тоді солдати пртзналися дідусю, що їх дома чекають матері, що їх силоміць відправили на війну і, що вони зовсім не хотіли вбивати людей. Тому й втекли з посту. Мій дід протримав хлопців ще кілька днів і давши їй добрячі торбинки з харчами, відправив у дальню путь, додому. Я вважаю, що мій прапрадідусь зробив гідний вчинок, адже якоюм б не була ззовні людина, якщо вона просить до потрібно її дати, ти ж не знаєш яка вона всеркдині. Коли твориш добро, воно тобі в сто крат вертається.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
