1. Як же далеко було молодому Стефанові до міста, що вже видніло перед ним, і до невеличкого дому на березі тихої Липи біля церковці св. Духа. 2. Нарешті Настуня, переглянувшись очима зі своїми подругами, втаємничила Стефана: Iрина замовила ворожку циганку, щоб перед тим вінчанням виворожила їй будучність 3. Перша її думка була, що вона в руках татар — татарська бранка і що ті півдикі постаті з жовтаво-темними обличчями можуть з нею зробити, що хочуть. 4. Напівпритомна Настя чула, як дали їй кілька порядних батогів, як її підняли й поклали в якийсь віз, на тверді дошки. 5. Ї побачила далеко, десь дуже далеко — ряди постатей, які скрадалися тихо, як тіні, в напрямі табору. Відокремлення — це виділення одного із членів речення у вимові за до нтонації, а на письмі з обох боків за до ком (найчастіше), рідше — тире. Відокремлються тільки другорядні члени речення.
Как прекрасно пойти иногда утром в лес! Ещё тихо, но стоит только ступить за лесной порог, как тебя встречают пробудившиеся голоса птиц. Перспектива – просто чудо! Представьте такой пейзаж: лето, солнечные лучи пробиваются через листву деревьев, поют птички, журчит родник, свистит теплый ветерок… И была я в утреннем лесу только один раз. Да-да, но такое прекрасное ощущение я почувствовала! Тихо качались деревья. Вот знакомая тропа, заросшая крапивой. Идёшь по ней, и выходишь к речке. Речка небольшая, но чистая. Через неё стоит мостик. Иногда мне снится утро в лесу, и во сне вижу как мы с подружкой гуляем по лесу, собираем цветы и делимся друг с другом своими девичьими секретами…
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
