- Привіт (Т.ч.) Маринка!
- Привіт (Т.ч.) подруго! Як твої справи?
- Добре. Вчора був (М.н.) такий важкий (Н.ф.д.) день! Я так втомилася (Н.ф.д.)! Добре що сьогодні вихідний, можна відпочити. (Т.ч)
- Так, але завтра доведеться робити (Н.ф.д.) домашнє завдання знову і не буде часу вийти (м.ч.) на вулицю.
- Не сумуй (т.ч), можемо зробити (Т.ч.) декілька завдань разом. Я до Н.ф.д.) тобі з математикою, а ти мені з українською мовою. Ми з тобою впораємось! (Н.ф.д.)
- Дякую тобі подружко!
- Друзі завжди мають допомагати (М.ч.) одна одному. Звертайся (Н.ф.д.)!
Вечері я гуляла з друзями в парку і побачила на лаві забуту книгу. Мені стало цікаво і я розгорнула її. Книжка була у стилі фентезі і це мені сподобалось, якийсь у цьому був таємний зміст. Я забрали книжку додому і з захопленням прочитала за декілька днів, книжка виявилась дуже цікавою. Потім, я щовечора приходила до парку і сідала на ту саму лаву, в очікуванні зустріти господаря книжки. Одного вечора мені пощастило. До лави підійшла дівчина трохи старша за мене і побачивши в моїх руках книжку, посміхнулась і розповіла про те, як вона вже не сподівалась відшукати її. Ми багато розмовляли і знайшли багато спільного в нашому світогляді і інтересах. Ось така в мене була історія і я завдячую їй маленькій книжці, що я вирішила повернути.
