– Маріє Михайлівно, добрий день!
– Добридень, Наталочко!
– Маріє Михайлівно, а яку пісню ми будемо сьогодні розучувати?
– Будете співати хором українську народну пісню “Ой ходила дівчина бережком”.
– А можна мені поки що слова пісні повчити, ще ж не всі хористи зібралися?
– Звичайно, візьми відразу аркуш з текстом.
– Яка ж мелодійна пісенька: “Ой ходила дівчина бережком, заганяла селезня батіжком…”!
– Слова так і просяться, щоб їх заспівали, так?
– Так, Маріє Михайлівно. А які ніжні, красиві вирази: “дударику”, “горенько та печаль”….
– Недарма, кажуть, Наталочко, що українська мова співуча та солов’їна.
– А які веселі рими: “Була а мене дівчина Орися, тоді в мене сі кучері вилися! Була в мене дівчина Варвара, то вона мені сі кучері порвала!”. Ха-ха, так йому й треба!
Я хочу спробувати це проспівати!
– Ну от зараз зберуться всі хористи, так і заспіваєте весело цю пісню!
Объяснение:
С детства мы ходим в школу и изучаем разные предметы. Некоторые считают, что это ненужное дело и только забирает свободное время, которое можно потратить на компьютерные игры и что-то еще. Я думаю по-другому.
Есть такая русская пословица: «Ученье свет, а неученье – тьма». Это значит, что для тех, кто узнает много нового и стремится к этому, впереди открывается светлая дорога в будущее. А те, кто ленится и не учится в школе, останутся всю свою жизнь во тьме глупости и невежества. Люди, которые стремятся к знаниям, умные и начитанные, они разбираются в разных интересных и полезных вещах, учатся в университетах и академиях, работают в современных офисах менеджерами и директорами.
