На мою думку бути героєм — це завжди сучасно. Починаючи від середньовіччя, де героями виступали лицарі і воїни, що сміливо боронили країну від ворогів і закінчуючи вигаданими героями із супер-здібностями.
У сучасній Україні є дуже багато таких героїв, якими я захоплююся. Небесна Сотня —один із їх прикладів. Люди сміливо виходили і стояли на майдані, відстоюючи думку народу. Навіть коли на них націлювали дуло пістолету, вони не задавались і продовжували боротись за щастя своєї країни.
Те ж саме можна сказати про воїнів АТО. Багато із них пішли туди самовільно, аби боронити свою країну, аби робити країну краще для своїх дітей. А чи не їх можна назвати справжніми героями?
1. Коло великоднього столу, заставленого усяким свяченим, стояла Олеся.
2. Завжди зі смаком одягнена, вона справляла враження вихованої панночки.
3. Незабаром хлопець побачив залиту холодним сонцем долину.
4. Затуманене легкими й прозорими хмаринками, над містом пливло сонце.
5. Потомлені далекою дорогою і літньою спекою, коні ступали ліниво.
6. Як побачиш підвісний міст, перекинутий через річку, то, не доходячи до нього, зупиняйся.
7. Нічого не сказавши старому, попрощався і поволі поплив, налаштовуючи себе на перемогу.
8. Сірий, припорошений весняною пилюкою степ прокидався не поспішаючи.
