Трансформація тексту з художнього у науковий Прочитайте художні описи вітру. Спробуйте подати наукове визначення цієї стихії. Що ви для цього змінили? Після складення тексту порівняйте свій варіант з енциклопедичною статтею.

Сьогодні зрання знялася завірюха. З півночі, з-за Дніпра, набігли на місто густі хмари, вулицями промчали вітри, і ось за вікном хурделить несамовита метелиця. Вона рве і шарпає довге гілля самотнього дерева проти мого вікна, гуде в дротах, стогне десь у димарі… Ні, таки направді повернулася зима! Я люблю завірюху. Люблю її розгнуздану, дику стихію, що летить наохляп степами, пролітає селами й вдирається до міста. Тоді я ходжу засніженими міськими вулицями, рішуче ступаю в перевої та замети й прислухаюся до її крижаної лірики. Завірюха сміється і плаче, стогне й шаленіє, вона співає весільної і воднораз похоронної, в її співі жура й мажор початку й кінця (Б. Антоненко-Давидович).

ВІТЕР

То затанцює на роздоллі,

То сумовито заспіва,

То розтривоженій тополі

Останнє листя обрива.

То, невдоволений собою

І вересневим вітражем,

Траву байдужою рукою

Погладить, як дитя чуже

Л. Талалай

Чи взагалі людина так влаштована? Вона весь час просить: дай, Боже; дай, земле; дай, дай, дай...

А чи достойні ми, люди, щоб нам щось давати? Чи з користю ми використовуємо те, чим нас щедро обдарувала природа? Можливо, ми самі повинні їй щось дати? Або, принаймні, зберегти? Ось які питання людина повинна поставити перед собою. Але відповідь, швидше за все, буде невтішною. 

Небагато хто з нас може похвалитися тим, що насадив багато плодових дерев, виростив сад на пустирищі. Або створив на радість іншим квітник у дворі багатоповерхівки. Або вийшов на вулицю та поприбирав там сміття, сам, просто за покликом душі? 

Але багато хто, навіть з тих, хто присягається у любові до природи, залишить у лісі сміття після пікніка; викине пластиковий пакет у воду річки чи озера, не донесе до урни обгортку від цукерки, недопалок сигарети... Натомість ми вирубуємо ліси з метою наживи, знищуємо лісові квіти, забруднюємо водоймища. 

Ми будемо просити здоров"я у землі, але самі нічого для цього не зробимо: не припинимо зловживати алкоголем, не кинемо палити, не пересядемо з автомобіля на велосипед. 

Земле наша, дай здоров"я тим, хто любить тебе по-справжньому, хто служить тобі вірою та правдою, має чисті помисли, прикрашає тебе і зберігає  у чистоті та незайманості.

1. Може, вийшла русалонька матері шукати, а може, жде козаченька, щоб залоскотати. 2. Отже, багато чого їм невідомо .
3. У статті я, звичайно, не охоплюю всіх проблем розвитку української мови.
4. Погодою у нас на сінокосі, казали, щось років з півтораста завідувала ворона
. 5. На щастя, дитина скоро заспокоїлась і затихла .
6. Повертатися додому нам, по-перше, пізно, а по-друге, небезпечно
7. Дядько Роман, певна річ, тільки вдавав, що нікого не помітив.

8. Безперечно, вам тут усе незнайоме, дивне