Як усе те давно було... І чи взагалі було?
Швидко ж забувається тяжке і страшне пережите людиною! А от широке пшеничне поле, витолочене танками, грузовиками та самоходами, обняте жахною загравою на якому молодий лейтенант Максим Дробот із снайперською гвинтівкою в руках задихався повітрям, отруєним від вибухів мін та снарядів, мабуть ніколи не забудеться. І от у цей час Максим побачив на дозрілому, незжатому полі три довгі колоски пшениці, що вирізнялися з-над усіх. Міцні, заярілі вони височіли над ланом, пружно тяглися колючим вусами до сонця... Вогонь підбирався все ближче й ближче, полохливі язики полум'я то здіймались з повітря, то падали ниць, розвихрюючись, випалюючи довкола усе до чорного тла. А колоски стояли!
Р.s: вибачте, якщо щось не так
відповідь:
пояснення: бути патріотом - це насамперед любити свою батьківщину. патріот любить свою вітчизну так, як діти люблять матір - ту, що дала життя.
але чи означає це, що патріот повинен завжди тільки вихваляти свою рідну країну і не згадувати про якійсь її недоліки? звісно, ні. справжній патріот любить свою рідну землю, але не ідеалізує її. навпаки, саме усвідомлення того, що не все у рідній країні ідеально, спонукає людей на те, щоб прагнути змінити життя на краще.
крім того, любов до рідної країни не означає зневагу до інших країн. патріот завжди розуміє, що не тільки він любить свою батьківщину: рідна країна завжди буде найкращою для тих, хто там народився і живе. і, взагалі, безглуздо вважати, що якщо ти вважаєш свою країну найкращою, то всі інші будуть гірші за неї. для тебе особисто - так, можливо. але не для людей, які в цих країнах народилися. тому що у кожного - своя батьківщина, яку ця людина любить. звісно, якщо вона є патріотом своєї країни.
