Відповідь:
Пояснення:
Сидіти (рідко стояти) в печінках — набридати, надокучати кому-небудь.
Сидіти болячкою на серці — невідступно, постійно непокоїти, тривожити кого-небудь.
Тягне за живіт (за печінки, за печінку) — хто-небудь дуже хоче їсти, страждає від голоду.
Велике серце — хто-небудь дуже добрий, чуйний, здатний гаряче й глибоко пройматися чиїмись переживаннями, горем.
Відкрите серце — хто-небудь сповнений доброзичливості, прямий, відвертий у стосунках з людьми.
Віщує серце — хто-небудь відчуває наближення чого-небудь.
Брати (узяти, приймати) до серця — гаряче, боляче реагувати на щось; ставитися співчутливо, із зацікавленістю.
Гадюка (гадина) ссе коло серця — хто-небудь сильно переживає, відчуває велику тривогу, хвилювання у зв’язку з чимсь; кому-небудь особливо прикро від чогось.
Гаряче серце — той, хто дуже любить кого-небудь.
Гірко на серці (на душі) — кому-небудь дуже прикро, досадно.
Леся Українка... Її ім'я золотими літерами закарбувалося на скрижалях нашої літератури, нашої історії. Ми споруджуємо їй пам'ятники, будуємо меморіальні комплекси, влаштовуємо урочисті концерти на її честь і не підозрюємо, що дух її завжди присутній серед нас. Жінка-борець, жінка, яка "в серці має те, що не вмирає".
Життя Лесі Українки — це боротьба впродовж довгих років не тільки із суспільним ладом, що душив культуру народу, а й боротьби з хворобою, яка вразила її ще в тисяча вісімсот вісімдесят першому році. Перебуваючи в стані постійного напруження, вона продовжувала писати свої безсмертні твори. Її горда вдача, її самокритичність, принциповість, працелюбність, сила волі і вірність слову давно стали ідеалом для багатьох сучасників.
Леся Українка завжди була оптимісткою, вона мріє про щасливе життя свого народу в майбутньому. За це майбутнє вона готова була пожертвувати собою:
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна.
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянуть ще раз на рідну країну...
Україна стала її душею. Поетеса не бажала змиритися з підневільним становищем своєї нації. Бажання перемогти хворобу злилось у Лесі Українки з бажанням звільнити дух земляків із кайданів рабства. У поезії "Contra sрem sрero!" видбиті всі порухи душі поетеси, основою яких був протест проти власного безсилля і безсилля співвітчизників. Ідея духовного об'єднання з метою визволення країни знайшла своє втілення у багатьох її творах:
Дивіться також
Реферати про життя та творчість Лесі Українки
Визначте поетичний розмір поезій "Хотіла б я піснею стати..." та "Ви щасливі, пречистії зорі". (та інші запитання)
Біографія Лесі Українки
Месники дужі приймуть мою зброю,
Кинуться з нею одважно до бою.
У своїх творах поетеса прославляє борців, які здатні на будь-які тортури заради щастя народу. Читаючи поему "Давня казка", я дивувалася стійкості й мужності поета у боротьбі за волю рідного краю. Адже він готовий і на смерть заради щастя народу.
Хто не жив посеред бурі,
той ціни не знає силі,
той не знає, як людині
боротьба і праця милі.
А скільки щирості й любові до рідного краю у пейзажній ліриці Лесі Українки:
Поглянуть іще раз на рідну країну,
Поглянуть іще раз на синій Дніпро,—
Там жити чи вмерти, мені все одно...
Леся Українка написала багато творів, але якби в її поетичному доробку була тільки "Лісова пісня", то саме це вже забезпечило б їй безсмертя. Ніжний, чарівний образ Мавки навіки увійшов у моє життя. Мавку чарує в людині її духовна краса. Вона сама не помічає того, що стоїть вище за користолюбивих і заздрісних людей, які виросли в прагматичному суспільстві й стали його жертвами. Воля для Мавки є найнеобхіднішою умовою в житті. "Ну як таки, щоб воля та пропала? Се так колись і вітер пропаде",— дивується вона. Лісова красуня вражає мене своєю мужністю у боротьбі за людину, готовністю прийти на самопожертву заради її щастя. Мавка пішла до людей, але не змирилася з обставинами, а вступила у боротьбу за людину, щоб вона змогла "своїм життям до себе дорівнятись". І саме в цьому, на мою думку, її велич.
Проблеми, порушені у "Лісовій пісні", хвилюють і наших сучасників. Адже і зараз є люди, які не розуміють, що справжнє щастя залежить не від матеріального забезпечення, а від духовного світу людини. Я не розумію тих, хто обманює самих себе, говорить про свої високі почуття, яких насправді немає. І мені хочеться звернутися до них словами Мавки: "Не зневажай душі своєї цвіту..."
Леся Українка залишила нам світлу зброю, своє чисте слово, ніжну музику. Життєвий і творчий шлях поетеси щедро пересипаний тернами, однак вона вперто йшла до мети і здійснила свій подвиг
