Будь ласка до ть До ть земляку​

Наша сім’я дуже любить дивитися фільми, тому ми дуже часто ходимо в кінотеатр, але фільми які ми дивилися раніше мені подобалися, тільки в невеликому ступені, тому в кіно ходила з великою неохотою. Але одного разу ми пішли на один особливий фільм, який вразив мене дуже сильно. Це був незвичайний кінотеатр і не зовсім звичайний фільм, ми поїхали в Київ і там потрапили на сеанс у кінотеатрі, де показували фільм про хлопчика, який зміг вижити в дуже страшної ситуації, і навчився жити без сім’ї, знайшовши вірних друзів. Він вступив в магічну школу, і став вчитися чарівництву. Він показав себе настільки сильним і стійким, до всіх примхам долі, що здався мені найкращим з усіх героїчних персонажів, і мені навіть захотілося мати такого друга по справжньому. Той фільм йшов дуже довго, кінотеатр був маленьким і переповненим іншими дітьми, але ми з мамою догледіли цей фільм до кінця, а потім вирішили подивитися вдома ще раз, так він нам сподобався. Подивившись фільм, я усвідомив, що навіть маленький хлопчик може змінити наш світ, для цього зовсім не потрібно бути супер- героєм, і володіти чарівною силою, навіть чарівна паличка і та не потрібна, оскільки хлопчик на екрані міг це зробити зовсім не використовуючи ніяку паличку, він просто приносив людям добро, зміцнював їх віру в себе, свої сили, навчав тих хто цього хотів і допомагав слабким піднятися на ноги. Ім’я цього хлопчика, яке так вразило моє дитяче уявлення кілька років назад, було Гаррі Потер, і фільм цей вважається призначеним тільки для маленьких дітей, але і сьогодні я вважаю його найкращим, а той похід в кіно став найкращим у моєму житті.Вийшовши з кіно я назавжди вирішив для себе бути тим ким я є, не прагнути видавати себе за того, ким бути не можу. Цей фільм мене багато чому навчив, такому, що до мені в подальшій дорослого життя, чинити правильно і здійснювати вірні вчинки.

У своєму житті, ми робимо багато справ, іноді навіть не замислюючись, добрі вони, чи погані? Якщо гарненько поміркувати, то можна зробити висновок, що своїм близьким людям, ми творимо добрі справи. Якось допомагаємо, або навіть просто підтримуємо ласкавим словом та ніжними обіймами. 
Кажуть, що добро завжди повертається бумерангом. Але навіщо ж робити щось корисне, тільки тому, що ти знаєш, що тобі це повернеться. Я вважаю, що це все не безкорисливо, а лиш заради  своєї вигоди. 
Своїм друзям, я завжди готова прийти на до адже друзі - це ті люди,які підтримують тебе та твоє життя в мирі та злагоді, які змушують тебе посміхатись, та радіти разом з ними. 
Але чим можна до своїм батькам,аке добро можна їм зробити? Вони нас виховали, і заслуговують на багато більше, ніж просто наші обов*язки по хаті, які ми виконуємо. Ми даємо їм, все що ми маємо. ні це не гроші, і не речі які-небудь. Це наше кохання. Само воно, це найбільше добре діло, яке ми можемо дати. Коли вони знають, що ми їх кохаємо, з кожної хвилиною на душі у них стає тепліше.