Означення не містить речення А.Десь гонить вітер хмари пелехаті.

Б. Нові громи схрестились на мечах.

В. А степ уже сивий на поминках плаче.

Г. А небо синє і ясне.

Неузгоджене означення є у реченні
А. Стоять ліси смарагдово-руді.

Б. Я наварила м»яти, драголюбу.

В. Барикади поезії – проти бездумності.

Г. Задивляюсь у твої зіниці, молоді й тривожні, ніби рань.

Узгоджене означення містить речення
А. Давно не чути пісні солов’я.

Б. А небо чорне і порожнє.

В. Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни.

Г. Весна така спокійна, синя.

4. Прямого додатка немає в реченні
А. Я наварила м’яти, драголюбу.

Б. Чи хоч пучечок тої калини мені на груди покладуть?

В. Позаростали рутою руїни.

Г. Ніч розкидає сріблястії шати.

5. Прямий додаток містить речення
А. Уже в дітей порозовіли личка.

Б. Дехто щастям своїм платив.

В. Простягнеш руку – і не видно пальців.

Г. Історії ж бо пишуть на столі.

6. Обставину часу містить речення
А. Я змалку знаю, де яке зело.

Б. Десь тихо жаби кумкають з болота.

В. А хто і сіно склав уже в стіжки.

Г. Весна прийшла так якось несподівано.

7. Обставину причини містить речення
А. На другий день були ми у печерах.

Б. Гризуть вудила коні з нетерплячки.

В. Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.

Г. Зазимую тут і залітую…

8. Обставину міри і ступеня містить речення
А. Тоді я двері відчинила в ніч…

Б. На другий день були ми у печерах.

В. Влітку 1658 року Полтава згоріла дощенту.

Г. Багато вітрів ло з того часу.

«Два найважливіші чинники, які формують ідентичність – це передусім освіта і книжка» – Антоняк
Київ – На початку ХХІ століття українці «душу й тіло» «кладуть» за свободу і незалежність України, проти якої Росія розпочала військову агресію під приводом захисту російськомовних українців. І це при тому, що, за даними експертів Європейської хартії регіональних мов, російська мова в Україні захищена краще, ніж інші мови меншин, й має високий рівень юридичного визнання. Українські ж експерти вважають, що нині в Україні необхідно підтримувати саме українську мову, культуру, науку й освіту. Але саме гуманітарну галузь політики і чиновники фінансують за залишковим принципом, сподіваючись на громадську активність українців.

Мова, писемність, освіта – це ті цеглинки, на яких формується національна ідентичність, суспільство, державні інституції. За нинішньої ж агресії Росії проти України українська мова – одна з основ державності, зазначив у виступі на минулорічному форумі на підтримку української мови міністр освіти та науки Сергій Квіт.

«Українська мова посідає надзвичайно важливе місце, і ми розуміємо, що без української мови не може бути України. Тому українська мова лежить в основі української державності й це додає особливого наголосу на важливості підтримки української мови», – наголосив Квіт.

За словами міністра, нині серед громадян України, які представляють різні нації, зростає кількість тих, хто цікавиться мовою і культурою України, та й сама українська мова дивує розмаїттям, визнав А за даними соціологів, більш ніж половина жителів країни вважають рідною мовою українську. У свою чергу, більшість російськомовних громадян України державну мову розуміють без проблем. Ба більше, як стверджують автори статті в американському виданні Foreign Policy, з початком військової агресії Росії українці почали більше розмовляти саме українською.

«Я боюсь розмовляти російською мовою, тому що Путін може прийти мене захищати», «Я не хочу розмовляти мовою ворога, я хочу розмовляти мовою моєї країни», – наводять журналісти висловлювання українців, які ще донедавна використовували у вжитку російську мову.

На тлі зростання пошани та інтересу громади до української мови і традицій, влада нарікає на брак коштів для виконання низки програм, які мають популяризувати українську мову, традиції українського народу тощо. Тож підтримка і розвиток української мови знову справа активних українців (науковців, освітян, волонтерів), які у свою чергу вимагають від можновладців дотримуватись Конституції і забезпечити всебічний розвиток державної мови, зазначають у «Всеукраїнському комітеті захисту української мови».

Біблія - основне джерело середньовічних уявлень про світ і про місце в ньому людини. Для християнського світобачення, яке панувало в епоху Середньовіччя, центральною ідеєю була ідея Творця і творення. Ідея творення відображена в першій книзі Біблії - Буття, звідки вона і була запозичена середньовічними філософами. Середньовічне світобачення - складна система, що включала різні джерела із старозавітної й новозавітної традицій, а також з античної спадщини. Вони були синтезовані Середньовіччям в єдину систему.

Проілюструємо відмінності базових понять християнської та античної.