І .У поданих прислів’ях до виділених слів дібрати такі споріднені, щоб у них відбувалися чергування голосних і записати пари слів. Назвати, які фонеми чергуються, яка роль цих чергувань у вираженні відтінків лексичного значення.
1. Тиха вода береги  ломить. 2. Осінь підганяє, зима не жде. 3. Не кажи  гоп, поки не перескочиш. 4. Хто два зайці гонить, той жодного не зловить. 5. Колос повний до землі гнеться, а пустий угору дереться. 6. Дівка заплетена, а хата не метена. 7. Кинь ячмінь в болото — убере тебе в золото. 8. Гей, звідкіль ти прилетіла, ластівочко мила? 9. Хто знання має, той і мур зламає. 10. Зробив справу — віднеси, п’ять нових захопи. 11. Хто батьківщину любить, того і батьківщина береже.​

Объяснение:

В українському національному одязі відображено його магічна сутність. Здавна українці вважали, що одяг людини захищає від впливів зовнішнього середовища не тільки холоду вологи,вітру, а й від злих духів і зурочення. Роль оберега відігравала вишивка. Недарма вважається, що вишивка - класичний вид українського народного мистецтва. Вишивка на грудях захищає душу людини від руйнування й занепаду. Це давня українська традиція - протистояти злу красую. Ось що спонукало довгими зимовими вечорами вишивати, гаптувати одяг собі й своїм рідним коханим, вкладаючи у вишиті узори найщиріщі найпотаємніщі мрії і почуття. Саме так магічне значення речей перетворювалося на естетичне. Нажаль втрачено багато старовинних орнаментів, які віками передавалися з роду в рід, як магічні захисні обереги. Кружечки, зубці, румби, хвильки, сосонки давніх орнаментів дещо більше ніж просто узори. Ці знаки символізували зображення землі і води, людей і тварин, птахів і рослин. Наприклад, ромбічні узори землеробських племен трипільської культури були символами родючості.

В українському національному одязі відображено його магічну сутність. Здавна українці вважали, що одяг людини захищає від впливів зовнішнього середовища - не тільки холоду, вологи, вітру а й від злих духів і зурочення. Роль оберега відігравала вишивка. Недарма вважається, що вишивка - класичний вид українського народного мистецтва. Вишивка на грудях захищає душу людини від руйнування й занепаду. Це давня українська традиція - протистояти злу красою. Ось що спонукало довгими зимовими вечорами вишивати, гаптувати одяг собі й своїм рідним, коханим, вкладаючи у вишиті узори найщиріші,  найпотаємніщі мрії і почуття. Саме так магічне значення речей перетворювалося на естетичне. На жаль, втрачено багато старовинних орнаментів, які віками передавалися з роду в рід як магічні захисні обереги. Кружечки, зубці, румби, хвильки, сосонки давніх орнаментів дещо більше, ніж просто узори. Ці знаки символізували зображення землі і води, людей і тварин, птахів і рослин. Наприклад, ромбічні узори землеробських племен трипільської культури були символами родючості. ​