школа – це основа основ. вона, як ніхто і ніщо інше, перетворює людину в особистість. саме там ми починаємо розкриватися, робити першу гідну заявку про себе світові.
школа – це перший крок до самостійного життя. адже багато що відбувається вперше: і перший урок, і перша перемога, і першої серйозної поразки, і перше кохання.
у школу ми приходимо боязкими, сором’язливими і невмілими. з рук в руки нас батьки першій вчительці. а скільки було переживань, але нам пощастило з першою вчителькою – доброї, мудрої. вона стала нам другою мамою. вчителька навчила нас не тільки читати і писати, а й дружити, зрозуміти, що батьківщина починається «з картинки в твоєму букварі».
адже школа – це не тільки загальноосвітній центр, це школа життя. ми вчимося тут важливого: бути чесними, чуйними, цілеспрямованими, вміти жити в колективі. у школі ми будуємо своє «я» по цеглинці, важко, повільно, обережно. нам у цьому наші вчителі. мені дуже пощастило – вони не тільки вчителі, а й друзі. друзі, які дадуть мудру пораду, підставлять плече і вкажуть правильний шлях заблукав. їх увагу до нас, терпіння викликає захоплення, а душу переповнюють слова подяки. шкільні вчителі вчать нас долати себе, свою лінь, неорганізованість, не зупинятися на досягнутому і йти вперед.
у школі ми проводимо більшу частину часу. ми зростаємося з нею. ми живемо її життям, а вона нашої. вдома ми розмовляємо в основному про школу. батьки, в якійсь мірі, нас починають по-доброму «ревнувати» до вчителів. союз будинку і школи завжди дуже необхідний, так як саме в комплексі, при оптимальному взаємодії цих двох найважливіших соціальних інститутів і досягається максимальний ефект. цьому приділяється велика увага.
важливість школи в тому, що вона багато в чому визначає долю людини. школа дає крила і вчить літати, а нам треба правильно вибрати як летіти і вибрати правильний курс.
пройдуть роки. ми обов’язково будемо згадувати свою школу, вчителів, однокласників, ми будемо розповідати про неї своїм дітям. ці спогади будуть світлими, адже «шкільні роки – чудові».
И в то время устроил Соломон большой пир своим людям. Тогда предстали пред царем две женщины-блудницы, и сказала одна женщина: "Я в беде, господин мой. Я и эта подруга моя - мы живем в одном доме, в котором обе и родились. У меня родился сын. А на третий день после того, как я родила, и эта женщина родила сына. Живем же мы только вдвоем, и никого нет с нами в нашем доме. Этой ночью сын этой женщины умер, потому что она заспала его. И вот, встав среди ночи, она взяла с моей руки моего мальчика и положила его спать на свое ложе, а своего умершего мальчика положила ко мне. Я встала утром покормить младенца и нашла его мертвым. Тут я и разобралась, что это не мои сын, которого я родила". А другая женщина сказала: "Нет, мой сын живой, а это твой умер". И спорили они перед царем.
Царь Соломон просил царевну за себя. И не отдали ее за него. Тогда Соломон сказал бесам: "Идите, и возьмите царевну ту, и приведите ее ко мне". И бесы, пойдя, похитили ее на переходе, когда она шла из покоев матери, посадили ее в судно и помчали по морю.
И примчали ее к городу. Один бес пошел и поведал Соломону-царю: "Привели невесту тебе". Царь же, сев на коня, выехал на берег. И сказала ему царевна: "Нынче я твоя, царь. Но вот что мне объясни: человек пил воду, а сзади у не-го она выходила вон". Царь сказал: "Почему ты этому удив-ляешься? Ведь это дом царский: сюда входит, отсюда выходит". И спросила царевна: "И вот еще объясни мне, что это такое: один человек, в воде бродя, воды просит, а волны сбивают его?" Соломон ответил: "О невеста! Почему ты этому удивляешься, невеста? Это ведь слуга царев: он одну тяжбу судит, а другой тяжбы ищет, чтобы царево сердце сделать добрым". - "И вот что мне еще объясни: человек траву срезает, а что срежет, то два козла, за ним идя, поедают. Почему бы тем козлам, влезшим в сено, не есть траву несрезанную?" И сказал царь: "Невеста! Чему ты удивляешься! Ес-ли человек возьмет другую жену с чужими детьми, то что он наработает, то они съедят. А для себя у него ничего нет. А теперь иди, невеста, в мой покой". Так она и стала его женой
