Треба перебудувати речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими й навпаки. 1. Така всеосяжна, всеперемагаюча весна ще ніколи не йшла над землею (Олесь Гончар).

2. У далечині широка, налита повінню смуга Дніпра ледве видніла в імлистому мороку (В. Підмогильний).

3. На доброму шматку
виноградника, оголеному від зрубаних кущів, стирчали невисокі пні, порубані та поранені немилосердною сокирою (М. Коцюбинський).

4. Посаджені
при дорозі вербички викидали жовтаві бруньки (С. Скляренко).

5. Знайшов я в лісі дуба зеленого, гіллястого, старого (І. Нечуй-Левицький).

ІВ​