Госінню, веселим падолистом Дипу. 3. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні:
A Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби.
Б Тужлива пісня зринає з сопілки та не розважає сумного серця.
В А весілля в нашої донечки було пишне людне та багате.
ГВерби понахилялися до мене та й шепочуть довгастими листочками
но в реченні:​

Объяснение:

Твір-роздум на тему "Своє рідне - своєрідне":

Батьківщина - це край, у якому ми народились, зросли. Це рідна країна, де живуть наші батьки, з якою нас багато що пов'язує. Моя рідна держава - Україна. Це самобутня та незалежна країна, яка має свої характерні особливості.

Кажуть, що своє рідне - своєрідне. Що ж це означає? Рідною є країна, в якій народилась та виросла людина. А своєрідна - це та, що має характерні особливості, не схожа на інших. Я вважаю Україну незвичайною, оригінальною. Тобто не тільки рідною, а й особливою.

Сполу́чник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.

До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.

Сполучники зв'язують слова (батько й мати), словосполуки (довгі вулиці та високі кам'яниці), сурядні речення (Учитель читає, а учні слухають) та складники складнопідрядних речень (Як учитель читає, учні слухають). Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).

За походженням сполучники поділяються на первісні, що морфологічною будовою не пов'язані з іншими частинами мови (і, а, чи, та), і на похідні від інших частин мови (щоб, якби, проте, буцімто). Інтонація речення може рекомпенсувати відсутність сполучника (Якщо підеш направо, загризе тебе вовк: Підеш направо, загризе тебе вовк), явище часте у розмовній та художній мові. У давнішій літературній мові, як і в народній, деякі сполучники виступають синкретично, в різноманітних синтаксичних функціях (наприклад, що в значенні бо, коли тощо).

Сполучники досліджували В. Сімович, Ф. Медведев, М. Вихристюк, А. Кващук, М. Каранська, А. Грищенко, Л. Кадомцева та інші дослідники.