О ЗНАЮ І РОЗУМІЮ ВІДЧУВАЮ І ДІЮ!
Запитання і завдання для самоперевірки
• Чи є дієприкметник самостійною частиною мови? Поясніть,
. Ознаки яких частин мови поєднує дієприкметник?
Чим дієприкметник подібний до прикметника?
• Які морфологічні ознаки дієслова мае дієприкметник?
Яким членом речення може бути дієприкметник? Наведіть
С
приклади.
C • Що таке дієприкметниковий зворот? Як ставлять розділові
знаки в реченнях, ускладнених дієприкметниковим зворотом?
Відповідь проілюструйте прикладами,
С
• Як розрізнити дієприкметники активні та пасивні? Наведіть
приклади.
Як утворюються активні дієприкметники? Пасивні?
• Що ви знаєте про безособові дієслівні форми на -но, -то?
C
Як пишуть не з дієприкметниками? Наведіть приклади,
Чи подвоюють літеру ну пасивних дієприкметниках?
Розкажіть про написання нн у прикметниках дієприкметнико-
вого походження,
С. Які знання, здобуті при вивченні теми «Дієприкметник», ви
вважаєте найкориснішими? Відповідь обґрунтуйте,
C С
Чи подобається вам малюнок вашої ровесниці з м. Коломиї?
C Розкажіть про викликані ним почуття, Уживайте дієприкметники,​

Нам у наших затишних багатоповерхових домівках бракує первозданності. Здається, що найстрашніший звір, котрого бачив останнім часом – автівка, під колеса котрої ледь не потрапив на переході. Ми живемо у бетонних нетрях із яких потрібно час від часу вибиратися у світ, який здатен дивувати – Карпати. Світ Карпатських гір вражає, серед його мешканців панують свої закони. Здається, що тут сонце світить по-іншому…

Отже, у Карпатах можна зустріти близько 435 представників фауни. Сприяє цій різноманітності багатство хвойних лісів. Серед представників тваринного світу: благородний олень, косуля, болотна черепаха, європейський вугор. Цікаво, що Карпатські гори – домівка для тварин, котрі родом із Середземноморського краю. Представники: плямиста саламандра, зелена жаба. Також тут можна зустріти тварин, батьківщиною для котрих є сибірська тайга. Це глухар та тетерук.

Моя рідна земля – благословенна Україна. Важким і тернистим був її шлях. Віками люті вороги хотіли позбавити нашу неньку мови, нації та мрій. Та піднялась вона із колін, кинувши додолу вороже ярмо. Сьогодні вона є спільним домом для велетенської родини, у якому лунає ніжно-мелодійна українська пісня.

Моя Україна – це золотисті пшеничні коси і небесна блакить, це край, де «сміються плачуть солов’ї», це тихі зорі і ясні води…Не уявляю я матінки-годувальниці без синьооких волошок в житі та червонощоких маків, без калинового намиста та вербової гілки, без цілющого барвінку та розмаїття мальв…І так хочеться, щоб моя рідна земля завжди мала свого господаря, який дбатиме про її долю, щоб залишити у спадок нащадкам могутню державу із славною історією та з національними звичаями і традиціями.

Нелегкі часи випали на долю неньки-України, тому вона із мольбою на устах благає нас згадати про неї, відбудувати, відновити і запитує: «Хто ж то зробить, як не ви – пагінці тисячолітнього дерева мого роду?»

А й справді, саме нам вершити майбутнє української нації, зміцнювати коріння родинного дерева і примножувати багатства рідної землі. Ми, нащадки славного козацького роду, йдемо по світу у священних вишиванках, у яких і біль український, і зітхання, дівочі мрії і сподівання, і вкотре доводимо усім, що ми – є, що дух українського народу живе!

Квітчаста рідна Україно, ми, діти твої, зробимо усе для того, щоб множився цвіт нашої нації. Ось побачиш: ми розбудуємо тебе працею хліборобів і вчених, вчителів та лікарів, поетів та композиторів. Золоті коси рідної матінки будуть заквітчані успіхами її синів і дочок. З’являться нові винаходи, втіляться у життя мрії, підвищиться добробут народу. Заквітує наша земля рясними садами, наповниться дитячим сміхом, стане щасливим та радісним майбутнє, бо наша ненька – Україна у вінку калиновім!