Твір на тему"Чую подих весни"

Подчеркните всі головні та другорядні члени речення

Объяснение:

А коли прибирали поле і на ньому виростали розкішні хороми скирт, наша доріжка якось блякла серед голої стерні, потроху старіла й зморщувалась, ніби ждала осіннього плуга, який перекришить її ножем і пригорне землю. ( Речення розповідне, неокл., складнопідр. 2 частини, кома, [ ], (потроху...) )

1 - головне, складне, поширене, двоскл., повне

2- підрядне, просте, пошир., односкл., повне

Старий заховався в степу на могилі, щоб ніхто не бачив, щоб вітер по полю слова розмахав, щоб люде не чули, бо то Боже слово, то серце по волі з Богом розмовля, то серце щебече Господнюю славу, а думка край світа на хмарі гуля. (Речення розповідне, неокличне, складнопідрядне, 2 частини, спол. щоб, бо, то, кома. [ ], (щоб). )

1 - головне, просте, поширене, двоскладне, повне

2 - підрядне, складне, поширене, повне

Надеюсь

Без розуму ні сокирою рубати , ні личака в'язати.
Борода не робить мудрим чоловіка.
В умілого і долото рибу ловить.
Вік живи - вік учись.
Вчення в щасті красить , а в нещасті тішить.
Вченому світ , а невченому тьма.
Гарно того вчити , хто хоче все знати.
Голова без розуму , як ліхтарня без свічки.
Голова не на те , щоб тільки кашкет носить.
Грамоти вчиться - завжди пригодиться.
Грамотний - видющий і на все тямущий.
Дарма , що малий , а й старого навчить.
Де старий спотикнеться , там нехай молодий добре напнеться.
Дивиться рідко , та густо бачить.
Догана мудрого більше стоїть , як похвала дурного.
За битого двох небитих дають , та й того не беруть.
За дурною головою рукам і ногам немає спокою.
За одного вченого дають десять невчених.
За одного грамотного сім неграмотних дають.
Знає , на чім світ стоїть.