Над притомленим,завороженим,степом стояла така тиша, що
було чути як знизу дихає колос, а згори випадають роси... Погляд Да
нила зупинився на обличчі білочубого,віястого парубка що негадано
почав посміхатися у сні. Ось і постарілі,прибережні верби та гнучкі
верболози. Школа була простора,нова
недавно поставлена. Холод пізньої,нічної доби обгорнув дівчину. Уже
над світом - змучена,змерзла й зневірена - повернула Гашіца до-
дому.
