3) Тире слід поставити між між частинами БСР ( розділові знаки пропущені) А) Усі обличчя повернулися до Олександри усі очі втупилися в неї
Б) Гаї шумлять я слухаю
В) Микола впізнав і не впізнав дівчину вона була не з їхнього села
Г) Струмки полощуть срібло тиші в росі купається трава
Д) Гули бджоли щебетало птаство

4) Двокрапку слід поставити між частинами БСР ( розділові знаки пропущені )
А) Дмухнув вітер понад ставом сліду не стало
Б) Злітеє листя з осокора летять листки з календаря
В) Журиться жайворон-серпень літня пора промина
Г) Садок вишневий коло хати хрущі над вишнями гудуть
Д) Поети йдуть за горизонт поезії зостаються віч-на-віч з вічністю
5) Двокрапку слід поставити між частинами БСР ( розділові знаки пропущені)
А) Метушня слабким притаманна безголосим властивий галас
Б) Спека та польові горячі вітри пооблавали дівчат стали вони аж чорні
В) Відчинила двері вітер як дмухне, аж засвистів
Г) Не бійтесь заглядати у словник це пишний яр, а не сумне провалля
Д) Зійде сонце утру сльози, ніхто не побачить ​

Відповідь: так вірю, як правило людина за природою хороша ,чуйна,щира. Але , іншою її роблять інші люди . Наприклад: була дівчинка яка мала все батьки їй давали все ,що вона хотіла . Але була інша дівчинка яка не мала нічого що мала вона. Бідна дівчинка почала завидувати, брехати про неї . Хоча багатша дівчинка нічого їй не зробила. Коли вона пішла до школи про неї говорили всі погано. Вона закрилася в кімнаті і плакала ,не любила весь світ. Вона дізналася які бувають люди брехливі, нечисті. І сама брала з цього приклад тому ,що вона хотіла відімстити дівчинці.

як думаєте якби та дівчинка такого не зробила це зробив хтось інший?

А якби то дівчинка взагалі не знала, що таке буває брехня , зло , лицемірство. Діти в дитинстві дуже чисті, щирі, не брехливі. Доки не пізнаєш світ з поганої сторони.

Пояснення:

Життя стало складнішим і водночас дріб’язковішим, але загальні закони людського існування, попри всю їхню банальність, залишилися незмінними. Тому біографія великого українського поета, який узяв від життя те, що сам вважав за потрібне, і заплатив за це встановлену ціну, сама по собі може навести лад у багатьох головах. Певна річ, ця історія не для невігласів, подібних до булгаковського персонажа — поета Рюхіна, який, дивлячись на пам’ятник іншого великого поета, шепотів: «Все, все, йшло йому на користь. Стріляв у нього цей білогвардієць, і роздробив стегно, і забезпечив безсмертя».
Щодо форми, то, на мій погляд, проект знято як цілком актуальну для сучасного телебачення «історію успіху» — як би дивно це не звучало у стосунку до цілком драматичної долі Тараса Шевченка. А з іншого боку — як іще можна назвати історію кріпацького хлопчика, круглого сироти, якому вдалося піднятися не те що з дна — з «піддону» тодішнього суспільства, стати визнаним художником, великим поетом, закохувати в себе аристократок, відчувати особисту неприязнь самого російського царя, а на додачу ще й стати національним пророком!