- Добридень, Богдане!
- Привіт, Оленко!
- Богдане, ти просто сяєш! В тебе добрі новини?
- Бачиш, диск додому несу?
- Так. І чому ти так радієш?
- Це не простий диск. На ньому автограф мого улюбленого ді-джея. І запис теж ексклюзивний, такого в Інтернеті не знайдеш.
- А як звуть твого улюбленого ді-джея?
- Андрій Балконський! Його псевдонім майже як прізвище героя «Війни та миру», але від слова «балкон»!
- Ха-ха-ха! Смішно! Знаєш, Богданчику, я тобі заздрю. Адже мені музика не приносить такої насолоди, як тобі.
- Ти не любиш музики? Чому?
- Не знаю. Мені не подобаються всі ці дурні пісні про кохання, як передають по радіо. І артисти, яких показують по телевізору, мені теж не до вподоби.
- Пробач, так не буває, щоб людина не любила музики! Значить, ти просто не знайшла свого улюбленого стилю. А які пісні тобі коли-небудь подобалися?
- Тільки не смійся, Богдане. Мені до вподоби були народні пісні, які ми вивчали в школі. Але не веселі мелодії, під які гопак танцюють, а сумні, мінорні композиції. Та біда, ніхто з моїх друзів такої музики не слухає! Вона не модна!
- Не буду я сміятись! Я, навпаки, пораджу тобі слухати народні мелодії або сучасні обробки фольклорних пісень. Існує багато записів музикантів, які грають на флейті, на кобзі, на бандурі тощо. Музика має бути для душі, а не для моди!
за добру пораду!
- Ну, бувай здорова, подружко!
- І ти бувай, Богдане!
Объяснение:
Я прочитав багато книг останным часом, одна з них" Мій брат грає на кларнеті " Анатолія Алексіна. Мені взагалі подобаються книги цього автора "Божевільна Євдокія"," А тим часом десь"," Третій у п'ятому ряду " та інші. І ця книга мене дуже зворушила.
У дівчинки Жені є брат Льова-студент консерваторії. Він грає на кларнеті. Женя вирішила присвятити своє життя братові, щоб він домігся великих успіхів. Сама Женя вирішила, що їй вчитися не треба, що бути сестрою великого музиканта – це почесно і престижно. Вона стала вести щоденник, щоб з нього потім дізналися, яким музикант був у дитинстві.
Леву запросили в школу зіграти на концерті. Брат прийшов і виступив, Женя їм дуже пишалася. Після виступу Льова танцював не з Женею, як обіцяв, а з красивою старшокласницею Аліною. Потім вони разом проводили Аліну, а Льова запросив її на свій концерт. Але Женя, зустрівши Аліну в школі, сказав їй, що концерт скасовується, і Аліна не прийшла. Через це Льова не дуже добре зіграв на концерті. Женя зізналася у своєму вчинку брату, а він сказав, що вона вчинила підло. Тоді Женя перестала вести щоденник, а взялася за навчання.
Мені симпатичний сам винуватець всіх Женькіних жертв - талановитий, порядний, весь в собі і мислячий музичними образами старшокласник Льова. Я знайшов і послухав пару класичних творів, в тому числі і "Політ Джмеля", який так любить Лева, почитав про кларнет і його історію. Ну і не міг не порадіти моралі цієї повісті: не можна лізти без згоди близької людини в її життя; поняття самопожертви теж можна витлумачити неправильно; якщо хочеш чимось до родині, то іноді краще просто правильно організувати своє власне життя.
