1.Присвійний прикметник є в реченні: А.Весела хата, красна дівчина, коли у дворі калина.
Б.На дніпрових схилах пробудилася зі сну весняна Квитка–мати й мачуха.
В.Цвітуть незгасно на Покрову жоржины в маминiм саду.
Г. І стоїть уже осень, за літечко вища.
2. Складіть із прикметником вишневий два речення так, щоб у першому реченні він був відносним, а в другому–якісним.
10.Утворіть від прикметника просту й складну форми вищого і найвищого ступенів порівняння.
Низький–​

Зміст

Powered by GitBook

творення прикметникiв

У цьому курсі ми розглянемо основні розділи мовознавства, які необхідно знати для успішного складання ЗНО та подальшого засвоєння матеріалу.

Зареєструватися

творення прикметникiв

Префiксальним прикметники утворюються вiд:

Прикметникiв: важливий – надважливий.

Iменникiв (з прийменником без): без голоса – безголосий.

Суфiксальним прикметники утворюються вiд:

Прикметникiв: бiлий – бiленький.

Iменникiв: лiто – лiтнiй.

Дiєслiв: гнути – гнучкий.

Прислiвникiв: вчора – вчорашнiй.

Префiксально-суфiксальним прикметники утворюються вiд iменникiв:

при березi – прибережний.

Основоскладанням прикметники утворюються вiд:

Двох iменникiв: кислий i солодкий – кисло-солодкий.

Iменника та прикметника: довгi ноги – довгоногий.

Iменника та числiвника: сорок рокiв – сорокарiчний.

Объяснение:

Височенна, чотириярусна тайга, буйна й непролазна, як африканський праліс, стояла навколо зачарована. Не шелесне лист, не ворухнеться гілка. Сорокаметрові кедри, випередивши всіх у змаганні до сонця, вигналися рудими, голими стовбурами з долішнього хаосу геть десь під небо і заступили його кронами. Там по них ходило сонце і пливли білі хмари. Слідом за кедрами пнулися велетенські осики та інші листаті гіганти, що, будучи нижчими за кедри, творили другий ярус. Потім височенна ліщина колючого горіха, ялини, де-не- де берізки, берестина, черемха, перевиті ліанами дикого винограду та в’юнків, ішли вгору третім ярусом. А внизу — у четвертому ярусі — суцільний хаос. Місцями густа, мов щітка, звичайна ліщина, височенні трави і бур’яни. Повалені вздовж і впоперек дерева, мов велетні на полі бою, одні зі скрізними дірами-дуплами, як жерла небувалих гармат, другі вивернуті з усією системою коріння, що тримали його руба, як стіни або як велетенські пригорщі зі стиснутими межи пальцями камінням і землею.