Укр.мов І Перепишіть текст, побудувавши поради на речення зі звертаннями: юний друже, діти, милі мої поліглоти, майбутні мами та тати, любі читачі ( ів).

1. Якщо перед вами стоїть складна проблема і ви ніяк не можете знайти іб її розв’язання, спробуйте «виспатися на ній» (приступити до її розв’язання зранку). 2. Пам’ятайте — ви господарі свого вільного часу, і ви самі його плануєте. 3. Якщо ви поставили перед собою мету якнайшвидше навчитися на елементарному побутовому рівні розмовляти іноземною мовою, то для цього необхідно вивчити 600 слів, 200 фраз і 20 граматичних правил. 4. Треба викоренити в собі переконання, що батьківство й виховання дітей не вимагають спеціальних знань. 5. Пам’ятайте — якщо ви не можете змінити ситуацію, змініть ставлення до неї (За І. Томаном).

Відповідь:

Пояснення:

1. Кізонько моя люба, кізонько моя мила, чи ти пила, чи ти їла?

2. Ні, дідусю, не пила...

3. Котику-братику, несе мене лиска...

4. Івасику-Телесику, приплинь...

5. Гуси, гуси, гусенята...

6. Мерзни, мерзни, вовчий хвіст!

7. Ловись, рибко, велика та все велика!

8. Не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі...

9. Боже великий, єдиний, нам Україну храни.

10. Україно! Ти для мене диво!

11. Чи знаєш ти, березо в ріднім краю, що я тебе забути не зумів?

12. Ви заграйте, гори, зашуміть, діброви! Приберіться, ниви, красно та багато.

мені - займенник.

Початкова форма - я.

По-перше, воно вказує на предмет: прийдуть (до кого?) - до мене.

По-друге, має постійний морфологічна ознака: займенник приватне.

Вжито в однині, давальному відмінку - це його непостійні ознаки.

Звернемо увагу: особисті займенники не змінюються за родами, а тому рід ми не вказали.

1. Частина мови.

2. Початкова форма (називний відмінок однини).

3. Розряд за значенням.

4. Особа (в особових займенниках).

5. Число (якщо є).

6. Рід (якщо є).

7. Відмінок.

8. Синтаксична роль.