2. Позначте речення, у якому прикладки відокремлюються тире. А Бережімо честь народу найкоштовнішу перлину (П. Тичина).
Б У Каневі стародавньому місті постійно стоїть козацький полк (О.Гончар).
В Там жайвір цей небесний верхолаз до сонця тягне співочу волосину (П.Перебийніс).
Г Прилетів до нас здалека чорногуз або лелека (М.Адаменко).

Як у нашій родині святкують Різдво (українознавча змістова лінія)

Україна здавна вирізнялася силою віри у Бога і масштабністю релігійних святкувань.

Ще з дитинства пам'ятаю солодкий дух Різдвяних свят. Якось старий сусід розповів, що час народження приблизно п'ять тисяч років від створення світу. Тоді на небі засяяла нова зірка, яка і сповістила людству про народження Христа.

Різдво Христове православною церквою святкується сьомого січня. В Україні це свято набуло суто родинного характеру. У такий морозний святковий вечір люди намагаються збиратися усією родиною лід одним дахом. Наша родина збирається в бабусиній хаті, де пахне піччю та зеленою ялинкою, свіжим хлібом і кутьою. Цього вечора усі забувають про якісь непорозуміння і сутички, вибачають один одному неповагу і кривду. Уся родина активно готується до ушановування такої визначної події.

З раннього дитинства ми чуємо, що треба шанувати хліб, поводи­тися з ним обережно. І назавжди запам’ятали вислів: «Хліб усьому голова». І пояснювали нам, і багато творів написано про те, як скори­ночка хліба рятувала життя людей. Бо ж хліб — це справжнє золото. Це саме життя!Ті, хто уважно слухав батьків і замислювався над змістом творів літератури, певно, на все життя узяли за правило дбайливо стави­тися до хліба. Та навіть самого байдужого учня не зможуть не заче­пити за живе слова вірша, написаного Дмитром Білоусом:У стінах храмів і колиб сіяє нам святково, як сонце, випечений хліб івиплеканеслово.Насправді, хліб — це не просто їжа. Це і «сонце незагасне», що світить людям, і колос золотий, що несе радість і надію, і «сплав чудесний, золотий», і пам’ять про батьківське слово:«Не кидай хліба, він—святий, не кидай слів на вітер!»Автор цього вірша дорівнює хліб до рідної мови. І це насправді так. Адже не можна кидати слів, не замислюючись над тим, чим вони нам озвуться. Так само не можна викидати ані шматочка хліба, бо колись може статися так, що від такого шматочка буде залежати наше життя. Усі ми повинні усвідомити і запам’ятати на все жит­тя, що і мова наша, і хліб є силою нашого народу, його духом, його мудрістю, його скарбом, його святинею

Подробнее:ХЛІБ — ЦЕ НАРОДНА СВЯТИНЯ (за мотивами вірша Д. Білоуса «Хліб і слово») - 5 клас - Українська мова та література - Сочиненияhttp://allcompositions.at.ua/publ/18-1-0-3103#ixzz3E3EpBNxS
Under Creative Commons License:Attribution Share Alike