Пошукова робота. Серед поданих слів знайти прислівники. Назвати, до яких частин мови належить решта слів.Дослідити, чи змінюються виписані слова за родами, числами , відмінками Три, тричі, потроїти, трійка, ; щасливий,щастя, щасливо; близький, приблизити, близько; зеленіти,зелень зелено,зелений;весна , навесні, весняний; ніч, ночувати, вночі, нічник​

Добрі вчинки… Чи задумувались ми коли-небудь,як часто ми творимо добро для інших? Насправді щоб робити добро не обов”язково допомагати великими коштами дитячим будинкам чи лікарням(хоча це також хороша ідея,на жаль не всім під силу). Багатьом відома приказка: хочеш змінити світ – почни з себе. От в цьому випадку якраз дуже доречно до неї дослухатись. Якщо кожен з нас почав би робити,хоч і маленькі,зате добрі, справи, то міг би підмітити, що люди навколо привітні і дедалі частіше посміхаються.А інколи буває й таке,що ідеї добрих справ самі знаходять тебе. Так сталося зі мною цього літа. Цей випадок запам”ятався мені надовго.
Гарячого серпневого дня я сиділа на лавці біля Ратуші. Навколо була маса людей, всі кудись спішили, а я спокійно насолоджувалась читанням у затінку. Аж тут до мене підсіла жіночка в літах, привіталась до мене і попросила до потребувала вона не грошей. Вона попросила переписати їй листа. Я щиро здивувалася, але пані пояснила,що дуже погано бачить, та й писати не дуже вміє, тому потребує моїх “молодих очей”. Поки я переписувала текст,вона розповіла свою історію: про її,ще малої,пригоди з сестрою, про те,як вона в роки війни допомагала повстанцям(я так зрозуміла,що пам”ять в неї хороша); про те,як її в селі пограбували і ледь не вбили; про те,як вона з до подруги написала цього листа,який треба було ще раз переписати,але не було змоги це зробити. Вислухавши її мені стало якось не по собі. Насамперед тому, що навряд чи депутат міської ради,до якого вона хотіла звернутись, захоче і зможе їй до Але тим не менше,було зовсім нескладно до людині,якій це було потрібно. Кожен твій вчинок буде відповідно оцінений десь там…Цьому доказ те,що перед тим,як іти, пані забрала листа і сказала “Я буду молитись за тебе”… Після того на душі стало тепло...

У лісі йде дощ. Усі птахи: горобці та сороки, дятли та ворони - заховалися у густих кронах дерев. Однак ще чути їх голоси. Хтось із них виглядає із своєї домівки і жде поки вигляне сонечко або закінчиться холодний весняний дощ. Щоб потім можна було заспівати свою чарівну пісню. Мурашки позакривали свої входи і чекають поки хмари закінчать сердитися та втечуть ген за обрій. А дерева стоять мов стіна і насолоджуються зливою, яка приносить їм довгождану воду. Я сиджу біля вікна і милуюся цією картиною. Давно ми всі ждали дощ, аби він полив сухі поля та дав життя усьому живому. Ніколя я так не чекав цього чуда.