Перепишіть, замінюючи транскрибовані звуки відповідними буквами. 1. Вечірнє небо закві[ч]чалось весняними марками
2. Море забли[шчало, і вже виразно було видно під місяцем блискучу воду. 3. Серцю ввижаю[д]ся ті вечо
ри, де я по сте[з']ці збігав із гори, босий, по першім моро[з']цю і глині. 4. Хвиля за хвилею накочується на
низький пі[шч]аний берег. 5. Я бачив на рі[ц']ці в прозорім льоду зернину пшениці. 6. В клі[ц']ці є пити, їсти і хороше сісти, та немає волі. 7. Червона калино, чого в лузі гне[с']ся?
8. Козак од'i[ж]джає, дівчинонька плаче.
​

1 Почувши це слово, ми бачимо  передову лінію боротьби. 2 Збираючись вечорами в хаті-читальні чи в когось з односельців, вони будували плани на майбутнє. 3 Пройшовши важку школу випробувань, Давид Мотузка остаточно сформував ідейні переконання. 4 Чита¬ючи роман,я відчуваю, як  серце наповнюється болем. 5 Будучи перевірені часом, їх почуття стали міцнішими. 6 Шукаючи того будинку, ми не помітили, що нас застала ніч. 7 Повернувшись зі школи, він бів радісно зустрітий собакою. 8 Пропустивши багато занять, ми  не змогли так швидко наздогнати прогаяне. 9 По¬вернувшись з роботи, вони хотіли відпочити. 10 Змагаючись між собою, бригадам вдалося закінчити завдання достроково.

Батьківщина - що вона для мене значить 
      ...Любіть Україну у сні й наяву, 
      Вишневу свою Україну... 
      В. Сосюра 
      Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій землі - в нашій славній Україні. 
      Любов до Батьківщини починається з любові до рідної хати, стежки дитинства, до мудрості народної казки. Не знаючи історії рідного народу, не можна бути громадянином своєї держави. 
      Як і для кожного з нас, Батьківщина для мене - це місто, де я народився і живу, де живуть і працюють мої батьки, - земля моїх пращурів! 
      Батьківщина - це рідний дім, де на тебе чекають завжди з любов'ю і надією; це місце, до якого людина завжди повертається, де б вона не мандрувала у світі. 
      Батьківщина - це все, що мене оточує: і небо, і зорі; ліси і поля; люди, які поруч зі мною в радості чи смутку; це те, що підтримує людину у час негоди, дає сили пережити усі негаразди. 
      Нехай рідна земля пошле нам силу для життя. Подивімося на голубе небо і думкою, як у тій чудовій пісні, полинемо аж до сонця і зірок і поглянемо на трепетну Землю, - і тоді відкриється нам на зелено-голубому лоні планети край, що нагадує собою серце, - і це Україна, співуча рідна моя земля.