Вранці-рано на світанку я співав тобі веснянку. По-світанковому джмелі гудуть. Світить сонце ясно-ясно, непогасно на весь край. А надворі було хороше-прехороше! Тепер усе по-іншому бринить. Тільки вітряк виринає де-не-де з туману. Калина у гаптованій сорочці із солов'єм зустрілась віч-на-віч. Співуча душа виливалася піснею по-солов'їному. Придесенський день в долині гасне, в хвилях низько-низько йдуть човни. В мене голочка слухняна, день у день працює зрана. У нього все виходить шиворіт-навиворіт. Щоб жити по-дворянські, працюй по-селянськи.
