1. З'ясуйте, що входить у поняття синтаксичної однорідності чле- нів речення.
а) Сурядні відношення, однакове морфологічне вира-
б) Перелічувальна інтонація, логічна одноплановість.
в) Тотожність синтаксичної функції, однакове морфоло-
гічне вираження.
г) Підпорядкованість спільному члену речення, тотож-
ність синтаксичної позиції в реченні.
2. Укажіть речення з однорідними додатками.
а) Нумо йдем до лісу з нами, там пахне медом і грибами.
б) А шурхiт листя нагадає, що осінь золото скидає.
в) За вікном картини чарівні та дивні, в небі ні пташини
і на серці щем...
г) А вітер горнеться травою і квітками до теплої землі
(3 тв. Н. Красоткіної).
3. Визначте, якими засобами поєднуються відкриті ряди одно-
рідних членів речення.
а) Інтонацією, протиставними сполучниками.
б) єднальними і протиставними сполучниками.
в) Розділовими і протиставними сполучниками.
г) Безсполучниковим зв'язком, єднальними та розділо-
Вими сполучниками.
4. Назвіть, яке речення ускладнене однорідними означеннями.
а) Міста старовинні і замки прекрасні, великі будови
і дуже сучасні.
б) А груші медом всі налиті, смачні, солодкі, соковиті.
в) Осінь погожа, тепла і ясна, і гарна й дуже запашна.
г) В осінню днину сонячну, ясну люблю я в парку нашо-
му гуляти (3 тв. Н. Красоткіної).
5. З'ясуйте, за яких умов означення вважаються однорідними.
а) Якщо вони відповідають на одне й те ж питання.
б) Якщо вони мають однакове морфологічне вираження.
в) Якщо вони характеризують предмет з одного боку.
г) Якщо вони стоять перед означуваним словом.​

Итинство... Скільки незабутніх років ми проводимо у школі! Школа — наш
другий дім. І кожен з нас мріє, щоб у цьому домі було тепло і затишно, надійно і спокійно. Цей затишок у школі створюють учні, вчителі, інші працівники.
Я люблю свою школу. Люблю слухати вранці спів дзвоника, який скликає учнів на урок до світлих просторих класних кімнат.
Люблю перерви, на яких можна пограти в м'яча, збігати до їдальні. Ох, ця їдальня! А які там смачні страви!
Люблю цікаві уроки літератури, цікаві задачі з математики. У нашій школі дружний колектив учнів та вчителів. Протягом року проходить багато турнірів, конкурсів, олімпіад, змагань...
До речі, у нас неоднорідна рейтингова система: чим краше навчаєшся, тим ти вище по шкалі рейтингу. Це гарний стимул для учнів. Кожен намагається краще вчитися, бути дисциплінованим. У цій сисемі присутній елемент азарту. Кожен з нас намагається покращити свій результат, піднятися на вищу сходинку у рейтингу.
Я люблю свою школу. У ній прекрасні талановиті викладачі. Вони кожного дня сіють зерна своїх знань у наші душі. Через деякий час воно проросте, дасть свої сходи.
У моєму шкільному домі — спокійно, затишно; я люблю його за те, що на мене тут завжди чекають і радіють моїм успіхам.

Мені дуже подобається професія ветеринарного лікаря, тому що я люблю тварин. В майбутньому я виберу саме цю спеціальність. Основна спрямованість професії ветеринара — лікування тварин, проте разом з цим у сферу діяльності входить і боротьба з антропозоонозами — захворюваннями тварин, які межують з людськими недугами. У сільському господарстві фахівець такого профілю запобігає порушення у застосуванні різних хімічних речовин, які, потрапляючи в їжу тварин, можуть накопичуватися і в кінцевому підсумку стати джерелом забруднення продуктів харчування.

Професія ветеринара має дуже довгу історію. На перших етапах таке увага до здоров’я тварин лежало в основі особистісного підходу селян до худоби, проте з часом гуманність, об’єднавшись з медициною, вилилася в нову, досить популярну у всьому світі, матеріально прибуткову і актуальну професію ветеринара.

Оскільки тварини дуже важливі для людей, справжній ветеринар повинен досконально ознайомитися з ветеринарним статутом, а також бути хорошим фахівців у сфері мікробіології та виробництві тваринницької продукції. Для проведення якісної санітарної експертизи кожен ветеринар повинен бути знайомий з її методикою.

Ця професія має і недоліки. Недоліки професії ветеринара в основному виражені ненормованим робочим днем і нерівномірною завантаженістю, особливо під час міжсезоння. Практикуються також приватні відрядження різної тривалості. Поряд з цим негативною стороною також є безпосередній контакт з хворими тваринами. Травми (укуси і навіть переломи) – у ветеринарів явище часте. Це небезпечна робота. До того ж ветлікарі постійно контактують з інфекціями, в тому числі смертельними для людини, наприклад, сказом або чумку. На особливий ризик йдуть фахівці, що працюють у науково-дослідних організаціях і на станціях санітарно-ветеринарного контролю: періодично виникають захворювання, які, здавалося б, людство давно перемогло (сибірська виразка) та абсолютно нові інфекції (пташиний грип).

Ще одна «небезпека» – постійно змінюються законодавство. Кілька років назад по Москві пройшла хвиля скандалів, пов’язана із забороною одного популярного в ветеринарії знеболюючого засобу. Багато ветеринари йшли на ризик і продовжували застосовувати препарат при операціях, так як боялися, що тварини можуть не витримати больового шоку і померти прямо на операційному столі. Але саме тому я і хочу отримати цю професію, щоб допомагати тваринам і їх господарям.