напиши, що ти написав і далі...
виявилося, що Сергій не любить природу бо, він почав ломати гілки дерев... Наталка теж е любить, вона топталася по траві, кричала, що всі пташки улетіли. А Саша зовсім хотіла зламати це гніздо. Поки діти сперечались, пташка прилетіла додому. тільки Микола став біля гнізді, дивився на пташку і ніби розмовляв з нею, а діти тим часом...
- Ти неправий, вона не прелетить, зламаємо його - казала Саша
- А може прелетить- говорила Карина
-Ні не прелетить - перемовлявся Миишко
- Ну , а тепер ви бачите хто більше любить природу - сказав Микола
Запала тиша...Пташка не співала, мовчала...
- ну, ні справвді... ну.. я згоден з Миколою - раптом сказав сергій
Той відкинув лук і, ПРИЧАЇВШИСЯ за виваленим коренем, ухопив обіруч свій важкий топір і, коли медвідь, МАЦАЮЧИ, добирався до знайомої собі щілини, він з усього розмаху цюкнув його згори в голову, аж череп розколовся надвоє, мов розбита тиква.
І коли часом стара бабуся, СИДЯЧИ в запічку та ПРЯДУЧИ грубу вовну, почне розповідати дрібним унукам про давню давнину, про напади монголів-песиголовців і про тухольського ватажка Беркута,— діти слухають тривожно, в їх сивих оченятах блискотять сльози.
А коли скінчиться дивовижна повість, то малі й старі, ЗІТХАЮЧИ, шепчуть: "Ах, яка ж то красна байка!"
Тухольські громадяни, ВИДЯЧИ її, як їхала на лови посеред гостей, гордо, сміло, мов стрімка тополя серед коренастих дубів, з уподобою поводили за нею очима, ПОГОВОРЮЮЧИ.
Боярські слуги від півночі звивалися, ПРИГОТОВЛЯЮЧИ для гостей їду на цілий день, НАПОВНЮЮЧИ шипучим медом і яблучником подорожні боклаги.