Усі типи зв'язку (безсполучниковий, сурядний і підрядний) характерні складній синтаксичній конструкції: ... А) Кажуть, що кожна людина заслуговує на щастя, але не кожному судилося бути щасливим: вищі сили розпоряджаються нашими
долями по-своєму.
Б) Більшість приматів живе на деревах; сильними гнучкими пальцями вони можуть тримати їжу та різноманітні предмети й
маніпулювати ними.
В) Кохана, мила, люба, рідна, коли тебе в саду стрічаю, сад квітне знову і цілий світ пісні вплітає в твою розмову.
Г) Сонце й повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що кожен розуміє, що надворі стоїть
весна.​

Наша держава с кождним днем все більше, і більше процвітає. с кождним днем удосконалюються технології, створюються все нові і нові пристрої.наш народ впевнено крокує в майбутнє.майбутнє нашої україни - прекрасне. на сам перед - це щасливі, заможні люди,які своеє працею прикрашаютьі збагачують рідний край. величні та ккрасиві міста та села. заводи і фабрики.на родючих українських землях, чудові врожаї.подивиться на тебе з горба сільська вулця,скаладуться в міські квартали сучаснінові будинки.і перед очима постане краса та велич україни. і все це залежить від нас. молодих, які живуть в вільній україні

В українських дієприкметниках, утворених за до суфіксів -н-, -ен- (-єн-) завжди пишемо одну літеру н. У російській же мові часто пишуть дві н. Порівняйте рос. написанный, прочитанный, сделанный і укр. написаний, прочитаний, зроблений.

У прикметниках дієприкметникового походження в наголошених суфіксах -анн- (-янн-), -енн- (-єнн-) пишуть дві букви н: невблага́нний, нездола́нний, недоторка́нний, неоціне́нний. Від таких прикметників слід відрізняти дієприкметники з наголосом на корені (неоці́нений), у яких пишуть одну н. Крім того, вони відрізняються значенням: прикметник неоціненний означає «якому не можна скласти ціни; дуже цінний», а дієприкметник неоцінений — «той, якого ще не оцінили».