Прочитайте текст і виконайте завдання 1-3. тільки одна відповідь правильна (1) Нашу тисячолітню історію не треба ні підмальовувати, ні чепурити, переписали на свій лад чужинці, відвівши в ній для нас непривабливу роль другорядних статистів. (2) У цьому життеписі, сповненому суперечностей є приклади героїзму і ницості, жертовного патріотизму і відступництва. (3) Зрештою, читати історію можна й без брому якщо не заламувати мелодраматично руки й не хапатися за серце, а вперто думати над нею. (4) Українська минувшина густо населена особистостями.

1. Відокремленим означенням ускладнено речення (0, ). А. Перше Б. Друге В. Трете Г. Четверте

2. Відокремленою обставиною ускладнено речення А. Перше Б. Друге В. Трете Г. Четверте

3. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А. Першому Б. Другому В. Третьому Г. Четвертому

Бібліотека є в кожній школі. І немає школяра, який би не переступив її порога. Зрозуміло, що сюди приходять за підручниками або для того, щоб узяти додому прочитати книгу "за програмою".
Для мене бібліотека в школі — це спілкування з розумною і доброю людиною Вірою Михайлівною. Завдяки їй я приходжу до бібліотеки майже щодня, мені постійно щось тут потрібно. Віра Михайлівна навчила мене працювати в бібліотеці. Тут у мене улюблений куточок, вірніше, стелажі з різноманітними словниками й томами енциклопедій. Багато з цих книг є тільки в шкільній бібліотеці, що збирала й упорядковувала після кожного навчального року ще мама Віри Михайлівни, теж бібліотекар. Я часто приходжу туди, щоб іноді погортати старі газети "Піонерської правди", журнали "Перець" і "Крокодил", які збереглися тут.
А якщо мені просто хочеться прочитати що-небудь цікаве, але я ніяк не придумаю, що саме, Віра Михайлівна обов'язково знаходить для мене те, що, виявляється, мені й було потрібно.
У бібліотеці стоять три столи — це не читальний зал, а ніби місця для нетривалої роботи з літературою. Іноді сядеш погортати книгу на хвилинку, а опам'ятаєшся години через дві. І Віра Михайлівна навіть ходити намагається тихіше, щоб не заважати. Узагалі шкільна бібліотека стала частиною мого життя.

Одного сонячного ранку котик на ім'я Мурчик вийшов погуляти. А в котика був товариш песик на ім'я Тімчик.
Мурчик його зустрів і вони разом пішли гуляти в поле і посеред поля вони побачили червону сяюючу квітку.Тімчик запропонував зірвати її. Вони підбігли до неї і тільки простягнулись, щоб зірвати, як вона заговорила. "Не зривайте мене я виконаю ваші 3 бажання ". Вони погодились і 1 бажання звучало так " Хочу, щоб у нас було багато іграшок " проказав Мурчик.А я промовило цуценятко Тімчик " щоб такі квіточки росли в нас на клумбі та виконували наші бажання". "А також щоб вони росли всюди." Квіточка промовила ви вичерпали свої три бажання і вони всі виконані квіти вже ростуть по всьому полі, іграшки у ваших кімнатках, а також на клумбах повно таких квіточок, як я. Кошенятко й цуценятко подякували і пішли радісно додому...