человек661
05.07.2022 12:32

Знайдіть у тексті прислівники. Випишіть їх та поставте до них питання: Загубилось воно у зарождения дубняка, Не зна - не знайдеш, Хіба що випадково. Струмочок від нього в'ється змійкою, живляться лісові трави. Нижнее, метрів за сто от джерела, зарості осоки з хвощем. Звичайна їх стихія - болото или мокрі луки. А тут гори. Через крони діброви ледве пробиваються сонячні відблиски.

Треба навчитися безпомилково знаходити їх. Як? Зовсім просто. Біля будь якого стоку ледь помітна низина. Буйно ростуть трави, Хоч і вузенькою смужкою, але ховають стік надійно. Придивіться уважніше. Нема поблизу - пройдіть трохи

Якщо знайдете в горах джерело, подбайте про нього. Расширенное його, гибкое, дающее йому простое, щоб текло воно веселое и давало життя лісу, птахам, звірині. А людям - свіжість, бадьорість,​

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
proshamanfeed
08.12.2021 18:23
Письмо є одним з таких винаходів людства, без якого було б неможливе його існування. Звукова мова обмежена в просторі і часі, тому існує і споконвіків існувала потреба в передачі інформації. Саме письмо стало засобом такої передачі.

Письмо – штучно створена система фіксації мовлення, яка дає змогу за до графічних елементів передавати мовленнєву інформацію на відстані й закріплювати її в часі.

Винахід письма можна вважати другим за важливістю (після звукової мови). Він спричинив справжню інтелектуальну революцію, забезпечивши повноцінну передачу інформації, а, отже, досвіду поколінь. Значно зросла і прискорилася взаємодія між різними групами людей, інтенсифікувалася торгівля, виробництво, стало можливою повноцінне функціонування художньої літератури.

Навіть зараз, після винаходу в передачі звукового мовлення роль письма анітрохи не зменшилася.

До винаходу письма людство йшло довгими шляхами і тільки кілька тисячоріч назад стало застосовувати для запису мови знаки.

Прийнято вважати, що це відбулося біля шести тисяч років тому, у четвертому тисячолітті до нашої ери (епоха неоліту), на думку інших дослідників – уже з восьмого тисячоліття.

Правда, перші найпростіші спроби графічної передачі інформації, знайдені в печерах на півночі Іспанії зроблені близько 20 тис. pоків до н.е., проте немає достатніх підстав називати їх письмом.
0,0(0 оценок)
Ответ:
supermaxwtf
06.02.2023 19:49
"Трагедія любові і занепад людськості" за оповіданням "Каторжна".

 Митець слова Борис Грінченко відомий кожному українцю як автор одного з найкращих словників української мови, письменник, перу якого належить низка блискучих перлин вітчизняної поезії і прози. В коротких, яскравих оповіданнях Грінченко змальовує долю українця через його важкі будні, що проходять у роботі "за шматок хліба", через голод і безправ'я, без будь-яких прикрас. Це картини убогості, відчаю і голоду, на тлі яких проступає народна душа, що  з тихою надією дивиться в майбутнє. До саме таких відноситься і оповідання «Каторжна» .

Цікаво, що в тому самому словнику, що його уклав Б.Грінченко, слово «каторжний» трактується як той, який завдає шкоди, неприємності; поганий, лихий. Воно уживається як лайливе слово. 

«Каторжна» - це оповідання-парадокс. Автор нам показує світ дівчини на ім*я Докія правдиво, але обмежується при цьому лише чорними та білими фарбами, тому що йдеться про відсутність любові, але надлишок жорстокості у цьому світі. У цьому оповіданні автор зумів вмістити все це, змалювавши нам нещасну, але гарну дівчину. Головну героїню всі, починаючи від рідного батька і закінчуючи ровесниками, вважали диким вовком, злою та поганою, тобто «каторжною», лише тому, що вона боялася, що вони її скривдять.

Коли Докія стала дорослою дівчиною, нічого не змінилося: так само ні з ким поговорити, ні до кого пригорнутися. Зрозуміло, що своїй першій любові, шахтарю Семену, вона віддалася всією душею. Але недовго тривало щастя: хлопець зрадив її. Зрадив, занапастив та знеславив. Ось у цьому й полягає трагедія самої Докії та занепад людськості у шахтаря Семена.  «Усім вона каторжна, усім на світі. Усі її ненавидять! А як вона його любила! Боже, як любила! .. І він зрадив. І він такий, як усі. О, прокляті!». Так Докія зневірилася у всьому людстві. І вона помстилася так, як цього вимагало її нещастя. Помстилася, зрештою, самій собі.

Автор стверджує, що доля дається не всім, особливо вона обходить тих, хто так її сильно бажає, хто бажає залишатися самим собою. Сенс цього твору глибший, ширший, складніший, ніж може здатися. Бо  ж ми не знаємо, чому «каторжна» поводила себе так? Хіба хтось може зрозуміти її трагедію до кінця, не побувавши на її місці? Але є те, що ми стовідсотково можемо зробити ти.

«Каторжна» - це виклик до всього кращого, що живе в людині. До співчуття та любові, до людськості. Цей твір показує нам ясно, як важливо бути гуманним, добрим до  інших, бо так можна врятувати чиєсь життя, не дозволити зневіритися у добрі та справедливості, врятувати чиюсь душу. 
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота