В нашому житті кожен намагається крокувати власною стежиною!Адже,у сучасному світі багато розчарувань,з якими найчастіше стикається молодь.Для того ,щоб не покинути свій вірний шлях,ми повині мати велику силу волі,виробити в собі сильний характер,не зупинятися перед труднощами,не боятися перешкод,а вперто крокувати стежиною до своєї мети,кувати так би мовити своє щастя!І я мабуть,візьму в самостійну дорогу девіз життя Франка:"Працювать,працювать,працювать..."Адже саме праця формує і виде нас на правильний шлях.
Я зможу довести тим,хто в мене не вірить ,що у житті я досягну успіхів і стану щасливою людиною крокуючи власною стежиною!
Рідна земля. Хіба є щось дороще, блище, краще, ніж рідна земля? Тут ти робив перші свої кроки, пізнавав світ, знайомився з природою, з людьми. Тут ти вперше почув звуки материної мови й відчув себе людиною. На цій землі ти усвідомив, що належиш до великої спільноти людей, яка називається рідний народ, і що ти багато в чому подібний до них - своїх людей. Ти зрозумів, що вони все-таки скоріше поспівчувають тобі, прийдуть на до ніж хтось чужий. Адже нас об'єднує одна історія, одна мова, ті самі звичаї. Чи ти поїхав би колись за кордон, як би трапилась така нагода? Так! Хотів би побачити, як живуть інші люди, які в них міста, села, яка земля, яке небо…Мабуть в інших народів є чому повчитися. Але я нізащо не погодився б назавжди покинути Україну, хоч би як добре там не жилося, бо наша Україна таки найкраща в світі. Де є ще така гарна природа, такі розлогі родючі поля? Де ще є такий величний Дніпро, такі зелені карпати й мальовничий Крим?
