Сижу зараз в лікарняному ліжку і дивлюсь на осінній дощ , і згадую вчорашній день... Ми з друзями збирались походити по калюжам ,після дощу.Мама дістала татову дитячу куртку ,яка була на мене зовсім велика.І заставила мене у ній іти до дрцзів.Я зівсно її зняв ,бо подумав що друзі глузуватимуть з мене.А надворі було холодно.Я весь час згадував про мамині слова " Не знімати куртку".Але сміх друзів також був важливим.Мені все було холодно і холодно.Звісно я простудився , але все - таки розпові матусі про цю історію .Вона ніжно мене пригорнула до себе і мені враз стало тепліше. А за вікнами плакав дощ
У мене є кішка. Кличуть її Сюзанна. Вона вже доросла кішка, їй біля двох років. У неї темно-сіра спинка, рожевий животик, шийка темно-рожева, носик чорненький, вуси довгі, хвостик димчастий. Наша Сюзи - незвичайна кішка, у неї небагато приплющений ніс і дуже довга вовна. Мама говорить, що вона перської породи. Кішка любить лежати на телевізорі й дивитися у вікно. Іноді Сюзи лежить на підвіконні, повісивши лапу на фіранку, і спить. Іноді вона любить пограти з паперовим мячиком або моїми ногами. Більше всіх вона любить маму!
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
